У лекції обґрунтовується доцільність розу-міння освіти як завдання, адресованого людині і суспільству. Пов’язана з цим проблематика роз-глядається у сучасних соціокультурних контек-стах, де актуалізуються філософсько-освітні ідеї Фіхте і Шада. Розкривається зв’язок між політикою і освітою, встановлюються контекстуальні та історичні особли-вості цього зв’язку. Аналізуються тенденції розвитку сучасної освіти, пози-тивні і негативні наслідки дигіталізації та емпіричного повороту в освіт-ній теорії і практиці. З’ясовується, що однобічна інтерпретація можливос-тей цифрових технологій обумовлена біологізаторським та прагматичним розумінням людини, що є наслідком радикальних змін у культурі та у світі праці.
The lecture is devoted to the explication of the functional possibility of ed-ucation conceptualized as a task, which is addressed both to human and soci-ety. The problems concentrated on this field are regarded in the contemporary social and cultural contexts which the philosophyof education of Fichte and Schad would be proofed on its actuality. The connection between the politics and education are unveiled with their contextual and historical distinctions. The new tendencies of the developments of education are analyzed with posi-tive and negative consequences both of the digitalization and ofthe empirical turn in the theory and practice of education. It is showed that the one-sided interpretation of the possibilities of the digital technologies is caused of the biological and pragmatically approaches to human being provoked of the radical changes in culture and in the world of labour. The positions of human both in the post-industrial reality and in the first decades of the XIX century have some common features because in those periods many new possibilities were opened for human’s self-realization and perfection. Taking into account these circumstances the representatives of German idealism have paid espe-cially much attention to education. For German idealism it is typically that the educational problems are regarded in connection with the idea of the freedom and the principal new conceptualization of human as a self-responsible per-son with no needs of the support from the higher metaphysical instances. The senses and functional potential of Kant’s categorical imperative areanalyzed on its anthropological foundation. The human is showed there in his affilia-tion to mankind, what means the self-obligationfor him and for the mankind. This would be obligate foundation of the all moral acts despite any kind of the heteronomy. All these ideas became the further development in Fichte and Schad. They state, that the human being must be defined with the taking into consideration the material substation of humanity. This assumption is neces-sary to clarify the importance of the human disposition for forming, what pre-sumes available the human competence for using sensuality, reason and mind in problems solving in order not to turn into the instrument for purposesof the Others. This is the main and actual task of the education.
109ISSN 2309-1606. Філософія освіти. Philosophy of Education. 2019. No 2 (25)Крістоф Асмут. Харківські лекції. Лекція 1. Фіхте і Шад – освіта як завдання109Key words: education, German idealism, human, humanity, freedom, moral-ity, organic body,digitalization.Кристоф Асмут. Харьковские лекции. Й.Г.Фихте и Й. Б. Шад: об-разование как задача.В лекции обосновывается целесообразность концептуализации об-разования как задачи, адресованной человеку и обществу. Связанная с этим проблематика рассматривается в современных социокультурных контекстах, где актуализируются философско-образовательные идеи Фихте и Шада, устанавливаются контекстуальные, а также исторические особенности этого соотнесения. Раскрывается взаимосвязь между по-литикой и образованием в различных исторических и социокультурных констелляциях. Анализируются тенденции развития современного об-разования, положительные и отрицательные последствия дигитали-зации, а также эмпирического поворота в теории и практике образова-ния. Обосновывается, что односторонняя интерпретация возможностей цифровых технологий обусловлена биологизаторским и прагматичным пониманием человека, что является следствием радикальных изменений в культуре и сфере занятости.
