Український переклад роботи німецького філософа-неомарксиста Теодо-ра Адорно «Виховання після Аушвіца» присвячений 75-тій річниці визволенняв’язнів нацистського концентраційного табору Аушвіц. У цій роботі, яку Тео-дор Адорно зачитав як доповідь на Гесенському радіо 18-го квітня 1966 року, була продовжена попередня тема особливого значення – плекання в постто-талітарному суспільстві нової, антиідеологічної освіти як засобу гуманіс-тичного виховного впливу на нього. Теодор Адорно запропонував своїм слуха-чам убачати як гуманістичну потребу для посттоталітарного суспільства поширення в його культурному просторі через освіту особистого розумін-ня кожною людиною власної провини за трагедію Аушвіца. На переконання філософа, у такий спосіб уможливлюється відновлення цивілізованости співбуття людини та суспільства, а також це унеможливить повторення жахіть концентраційного табору Аушвіц. Иншим чинником, що має не допус-тити повернення злочинів Аушвіца, Теодор Адорно назвав наявність знання про ґенезу авторитарного характеру, який є соціально-психологічною причи-ною страждань безневинних людей. Розглянувши соціокультурні та антро-пологічні чинники виникнення авторитарного характеру, Адорно визначив безсумнівну психологічну залежність носіїв маніпулятивного характеру від авторитарної влади. Витоки останньої німецький філософ знаходить в на-явному стані европейської культури як такої, що втратила духовну енерґію, потрібну для власних перетворень. Відповідно до своїх основних філософ-сько-освітніх переконань, Адорно постулював нову освіту як антиідеологіч-не просвітництво, як знання, яке виховує насамперед політично обізнаного молодого громадянина, як дієвий засіб, що перешкоджає поверненню авто-ритарної влади, а отже й повторенню Аушвіца.
Украинский перевод работы немецкого философа-неомарксиста Теодо-ра Адорно «Воспитание после Аушвица» посвящен 75-й годовщине осво-бождения узников нацистского концентрационного лагеря Аушвиц. В этой работе, которую Адорно зачитал как доклад на Гессенском радио 18-го апреля 1966, была продолжена предыдущая тема особой значимости – сози-дание в посттоталитарном обществе нового, антиидеологичного образова-ния как средства гуманистического воспитательного воздействия на него. Адорно предложил своим слушателям усматривать как гуманистическую потребность для посттоталитарного общества распространение в его куль-турном пространстве благодаря образованию личного понимания каждым человеком собственной вины за трагедию Аушвица. По мнению философа, таким образом становится возможным восстановление цивилизованности сосуществования человека и общества, а также это сделает невозможным повторение ужасов концентрационного лагеря Аушвиц. Другим фактором, который должен не допустить повторение преступлений Аушвица, Адорно назвал наличие знания о генезисе авторитарного характера, который яв-ляется социально-психологической причиной страданий невинных людей. Рассмотрев социокультурные и антропологические факторы возникнове-ния авторитарного характера, Адорно определил несомненную психоло гическую зависимость носителей манипулятивного характера от автори-тарной власти. Истоки последней немецкий философ находит в наличном сосотоянии европейской культуры как утратившей духовную энергию, необходимую для собственных преобразований. Согласно своих основных философско-образовательных убеждений, Адорно постулировал новое об-разование как антиидеологичне просвещение, как знание, воспитывающее прежде всего политически осведомленного молодого гражданина, как дей-ственное средство, препятствующее возвращению авторитарной власти, а следовательно и повторению Освенцима.
The Ukrainian translation of the work of the German neo-Marxist philosopher Theodor Adorno «Education after Auschwitz» is dedicated to the 75th anniversary of the liberation of prisoners of the Nazi concentration camp Auschwitz. In this work, which Theodor Adorno read as a report on Hesse Radio on April 18, 1966, the previous theme of special importance – the cultivation of a new, anti-ideological education in post-totalitarian society as a means of humanistic educational influence on this society– was continued. Adorno suggested that his listeners see as a humanistic need for a post-totalitarian society to spread in its cultural space through the education the each person’s understanding of own guilt for the Auschwitz tragedy. According to the philosopher, in this way it is possible to restore the civilization of the coexistence of man and society, and it will make it impossible to repeat the horrors of the Auschwitz concentration camp. Another factor that should prevent the return of Auschwitz crimes, Adorno called the presence of knowledge about the genesis of an authoritarian character, which is the socio-psychological cause of the suffering of innocent people. Having considered the sociocultural and anthropological factors of the emergence of an authoritarian character, Adorno identified the undoubted psychological dependence of the bearers of a manipulative character on the authoritarian government. The origins of the authoritarian government German philosopher found in the current state of European culture as one that has lost the spiritual energy needed for its own transformation. In accordance with his basic philosophical and educational beliefs, Adorno postulated the new education as an anti-ideological enlightenment, as knowledge that educates primarily politically aware young citizens, as an effective means of preventing the return of authoritarian government and, consequently, the repetition of Auschwitz.
