Сучасність характеризується глибокими змінами в усіх сферах людського життя, викликаними глобальними
трансформаціями на макро- і мікрорівнях соціального життя. Ці зміни дозволяють говорити про сучасність як епоху цивілізаційного переходу, для якої характерні «розрідження» колишніх «твердих» ієрархічних структур та інститутів, і безперервне становлення нових, пластичних, «плинних» різоморфних структур у модусі невизначеності. Індивід, викинутий тектонічними зрушеннями систем з безпечних і стійких ніш свого існування в термінали «просторів потоків» і «позачасового часу», змушений відправитися у номадичну подорож самотрансформацій завдовжки у власне життя. У цьому зв’язку постає питання, якою має бути сучасна освіта, щоб дійсно бути сучасною. В динаміці ландшафту освіти для дорослих домінуюча роль переходить до трансформативного навчання. В данній статті теорія трансформативного навчання дорослих розглядається як релевантний підхід до освіти індивіда, здатного стати автономним комунікативним суб’єктом громадянського суспільства в умовах «плинної сучасності».
Современность характеризуется глубокими изменениями во всех сферах человеческой жизни, вызванными глобальными трансформациями на макро- и микроуровнях социального общежития. Эти изменения позволяют говорить о современности как эпохе цивилизационного перехода, для которой характерны «разжижение» прежних «плотных» иерархических структур и институтов, и непрерывное становление новых, пластичных, «текучих» ризоморфных структур в модусе неопределенности. Индивид, выброшенный тектоническими сдвигами систем из безопасных и устойчивых ниш своего существования в терминалы «пространств потоков» и «вневременного времени», вынужден отправиться в номадическое путешествие самотрансформаций длиною в собственную жизнь. В этой связи встает вопрос, каким должно быть современное образование, чтобы действительно быть современным. В динамике ландшафта образования для взрослых доминирующая роль переходит к трансформативному обучению. В данной статье теория трансформативного обучения взрослых рассматривается как релевантный подход к образованию индивида, способного стать автономным коммуникативным субъектом гражданского общества в условиях «текучей современности».
Modernity is characterized by profound changes in all spheres of human life caused by the global transformations on macro and micro levels of social existence. These changes allow us to speak about the present as the era of civilizational transition, which is characterized by «thinning» the former «dense» hierarchical structures and institutions, and the continuous emergence of new, plastic, «fluid» rhizomatic structures in the mode of uncertainty. Individual, thrown out of safe and stable niches of his/her existence by tectonic systems shifts in the terminals of ‘space of flows’ and ‘timeless time’, is forced to head off to a nomadic journey of self-transformations for a period of individual own life. In this context, the question of what modern education should be to become really modern, arises. The dominant role in the dynamics of adult education landscape belongs to transformative learning. The transformative adult learning theory is considered as the relevant approach to education of the individual, which is able to become an autonomous communicative actor of the civil society in the situation of a «Liquid Modernity» in the given article.
