У статті порушується питання про визначення
феміністської педагогіки: що робить педагогіку феміністською – чи це педагогіка по-феміністськи або феміністська педагогіка? З огляду на це авторка розглядає феміністську педагогіку в двох контекстах – жіночих досліджень (Women’s Studies) і теорії освіти,
висвітлюючи специфіку та недоліки обох. Феміністська педагогіка, що розвивається у жіночих дослідженнях, фокусується на тому, як і що викладати, проте не приділяє достатньої уваги царині освіти і, отже, існує ізольовано від дискурсів освіти. Феміністська педагогіка, що просувається в теоріях освіти, збагачує феміністські наробки дослідженнями з
історії, теорії і практики освіти. Проте, представники цього напрямку ігнорують критичну педагогіку і некритично ставляться до жіночих досліджень. Постструктуралістський фемінізм, який авторка розглядає як альтернативу існуючим педагогікам, поки що є лише перспективою для майбутнього, а саме –
досліджень у галузі початкової і середньої ланки освіти.
The article questions a definition of feminist pedagogy: what makes pedagogy
feminist – whether it is feminist pedagogy or feminist pedagogy? Therefore the author considers feminist pedagogy in the contexts of Women’s Studies and education theories by pointing at their specifics and shortcomings. Feminist pedagogy developed in Women’s studies focuses on how and what to teach. However, it neglects the education theories and exists in isolation from education discourses. Feminist pedagogy advanced inside theories of education enriches feminist
approach by researching on history, theory and practices of education. Although the scholars of this trend are uncritical towards Women’s Studies and ignores the critical pedagogy. Poststructural feminism suggested as an alternative to existing pedagogies is still only a prospect for future, in particular, research in elementary and middle education.
