У статті порушено питання про продуктивні ідеї Василя Сухомлинського щодо виховання дітей та молоді на засадах трудового виховання, які визріли у процесі органічного взаємозв’язку теоретичних і практичних напрацювань
у середовищі Павлиської середньої школи з опертям на досвід його попередників. Обґрунтовано створену педагогом
авторську педагогічну систему щодо виховання у дітей, починаючи з початкової школи ставлення до праці як особистісної і суспільно значущої потреби, від якої залежить формування повноцінної особистості та громадянина. Вказано
на роль сім’ї, школи і педагогів у формуванні ставлення до праці як діяльності і її результатів. Дітям, які живуть у
глобалізованому інформаційно-технічному світі, мало дати лише знання. Їх треба навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні
для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.
The article raises the question of Vasily Sukhomlinsky’s productive ideas about the upbringing of children and youth on the
basis of labor education, which arose in the process of the organic interconnection of theoretical and practical developments in
Pavlish secondary school environment, based on the experience of his predecessors. The author’s pedagogical system for the
upbringing of children, starting from the primary school, is justified by the author’s attitude to work as a personal and socially
significant need on which the formation of a full-fledged individual and citizen depends. It points to the role of the family, school
and teachers in shaping the attitude of the children towards work as a serious activity and its results. It is not enough to children
which live in the globalized informatively-technical world to give knowledge only. They are necessary to be taught to use them.
Knowledge and abilities, взаємопов'язані with the valued options of student, the vital to the competence form him, necessary
for successful self-realization in life, studies and labour.
