Moral Judgment, one of the key elements in
moral education, has seen no significant progress
since the cognitive moral education model
developed by Piaget and Kohlberg in the 1980s.
Although this model has been criticized in many
ways, it is still the dominant model in Korea. In
2000, the theory of knowledge has undergone revolutionary
change — from objective view of theory to the constructivist view of
knowledge; from modernism to post-modernism; and from academism to pragmatism.
Such change has shaken the existing cognitive approach at its root and requires
a new model of moral judgment education. If moral knowledge is objective,
modernistic and is based on academism, the moral judgment based on such moral
knowledge is simple in its form. It is like applying a simple mathematic formula.
However, moral knowledge is constructivist, post-modern and pragmatic, then
moral judgment cannot be but complex. The same is for the evaluation of moral
judgment education. Although constructivist-based moral judgment education
was introduced in new curriculum, appropriate evaluation model was not developed
so far. This study proposes that Matthew Lipman’s Philosophy for Children
model is suitable as the new evaluation model for moral judgment education. Of
course, Matthew Lipman himself did not systematically develop an evaluation
model for moral judgment education. However, he paved a way a new evaluation
model. We can find some suggestions from his books, Lisa and Nous, the text for
moral judgment education, and manual for instructors, respectively. This paper
is the extended research of his study and is in memory of him who passed away
in 2011.
Поняття «моральне судження» як один з ключових елементів етичного
виховання не зазнало істотних змін з часу створення когнітивноморальної моделі освіти Ж. Піаже та Л. Кольбергом у 1980-х роках.
Хоча ця модель піддавалася критиці з точки зору різних підходів, вона
продовжує залишатися домінуючою в Кореї. У 2000 році теорія пізнання
зазнала революційних змін — від об'єктивістського погляду на теорію
до конструктивістської точки зору щодо знання; від модернізму до
постмодернізму; і від академізму до прагматизму. Така зміна підважила
існуючий пізнавальний підхід в його засадничих позиціях і висунула вимогу нової моделі етичного виховання. Якщо моральне знання є
об'єктивним, модерністським і базується на академізмі, то моральне
судження опирається на таке етичне знання, яке наявне в цих формах. Це
уподібнюється до використання простої математичної формули. В той
же час моральне знання є конструктивістським, постмодерністським
і прагматичним, а моральне судження таким бути не може, і в цьому
проблема. Це ж саме стосується оцінювання в моральному вихованні. Хоча
етичне виховання, що базується на конструктивізмі, було введене в нову
навчальну програму, відповідна модель оцінювання не була розроблена.
Дане дослідження припускає, що методика Метью Ліпмана «Філософія
для дітей» підходить в якості нової моделі оцінювання для моральноетичної освіти. Звичайно, сам Метью Ліпман особисто систематично не
розробляв модель оцінювання для морального виховання. Тим не менш,
він проклав шлях для нової моделі оцінювання. Ми можемо знайти ці
ідеї в його книгах, таких як «Ліза» та «Нус», в текстах про моральноетичне виховання та відповідно в підручниках для викладачів. Ця стаття є
розширеним дослідженням спадщини Метью Ліпмана, який пішов від нас
у 2011 році, і вшануванням його пам'яті.
Понятие «моральное суждение» как один из ключевых элементов
нравственного воспитания не претерпело никакого существенного
изменения с момента развития когнитивно-моральной модели
образования, разработанной Ж. Пиаже и Л. Кольбергом в 1980-х годах.
Хотя эта модель была подвергнута критике во многих отношениях,
она по-прежнему остается доминирующей в Корее. В 2000 году теория
познания претерпела революционные изменения — от объективистского
взгляда на теорию к конструктивистской точке зрения на знания; от
модернизма к постмодернизму, и от академизма к прагматизму. Такая
трансформация потрясла существующие познавательные подходы
в корне и потребовала новой модели нравственного воспитания. Если
моральное знание является объективным, модернистским и основано
на академизме, то нравственное суждение, которое базируется на нем,
вписывается в эти формы. Это подобно простой формуле в математике.
Однако, если моральное знание конструктивистское, постмодернистское
и прагматичное, то нравственное суждение таким быть не может, и в этом
проблема. Это же касается оценивания в моральном образовании. Хотя
моральное образование, основанное на конструктивизме, было введено в новую учебную программу, соответствующая модель оценивания не
была разработана. В данном исследовании предлагается методика Мэтью
Липмана «Философия для детей» в качестве новой модели оценивания
в моральном образовании. Конечно, сам Мэтью Липман систематически
не разрабатывал модель оценивания для морального воспитания. Тем не
менее он начертал путь для новой модели оценивания. Мы можем найти эти
идеи в его книгах «Лиза» и «Нус», текстах по нравственному воспитания
и соответственно в учебных пособиях для учителей. Эта статья является
расширенным исследованием наследия Метью Липмана, который ушел от
нас в 2011 году, и почтением его памяти.
