У статті розглядаються назви частин тривалих релігійних свят у ролі самостійних
геортонімів, встановлюється співвідношення між характером об’єкта номінації та засобами його
мовної репрезентації
В статье рассматриваются названия частей длительных религиозных праздников в роли
самостоятельных геортонимов, устанавливается соотношение между характером объекта
номинации и способами его языковой репрезентации
The article is dedicated to a particular group of onyms which function as appellations of separate
religious holidays as self-reliant heortonyms, relationships between the type of the object of nomination and
means of its language representation are determined
