Психологічні засади формування педагогічного спілкування у майбутніх сурдопедагогів

Abstract

У статті розглядається проблема формування педагогічного спілкування студентів-сурдопедагогів у навчальному процесі. Спираючись на те, що сурдопедагогічне спілкування формується і закладається, в основному, під час навчання в університеті, воно вивчалось під час здійснення студентами навчальної діяльності. Окрім того, зверталась увага на вікові особливості процесу спілкування. Так, у дослідженні ми виходили з того, що у юнацькому віці, тобто у період навчання у вищому навчальному закладі, на спілкуванні базується ефективність набуття професійних якостей. Зокрема, спілкування виступає структурним компонентом професійних компетенцій і стимулюючим засобом розбудови власного творчого підходу у навчальному процесі. Методика формувального експерименту базувалась на виявлених у констатувальному експерименті критеріях, які, як було показано в аналізі результатів констатувального експерименту, виявились по-різному сформованими. Звідси, мета формувального етапу полягала у розвитку у студентів таких якостей, як: «теоретичні знання про спілкування», «комунікативні уміння», «рефлексія особливостей власного спілкування», «сурдопедагогічні техніки спілкування», «емоційний супровід у спілкуванні». Дані показники стали вихідними позиціями щодо розробки методики формувального експерименту, який був спрямований на реалізацію спеціального впливу на студентів-сурдопедагогів з метою розвитку у них ефективної, оптимальної «сурдопедагогічної спілкувальної діяльності».

В статье рассматривается проблема формирования педагогического общения студентов - сурдопедагогов в учебном процессе . Опираясь на то , что сурдопедагогическое общения формируется и закладывается ,в основном , во время обучения в университете, оно изучалось при осуществлении студентами учебной деятельности . Кроме того, обращалось внимание на возрастные особенности процесса общения . Так, в исследовании мы исходили из того, что в юношеском возрасте , то есть в период обучения в высшем учебном заведении, на общении базируется эффективность приобретения профессиональных качеств. В частности, общение выступает структурным компонентом профессиональных компетенций и стимулирующим средством развития собственного творческого подхода в учебном процессе. Методика формирующего эксперимента базировалась на выявленных в констатирующем эксперименте условиях, которые, как было показано в анализе результатов констатирующего эксперимента, оказались по - разному сформированными. Отсюда, цель формирующего этапа заключалась в развитии у студентов таких качеств, как: «теоретические знания о процессе общения», «коммуникативные умения», «рефлексия особенностей собственного общения», «сурдопедагогические техники общения», «эмоциональное сопровождение в общении». Данные показатели стали исходными позициями по разработке методики формирующего эксперимента, который был направлен на реализацию специального воздействия на студентов-сурдопедагогов с целью развития у них эффективной, оптимальной «сурдопедагогической деятельности общения».

This paper addresses the problem of formation of pedagogical communication surdopedahohiv students in the learning process . Based on that communication surdopedahohichne formed and laid mainly while studying at university, it was studied during the learning activities of students . In addition, attention was paid to the age characteristics of the communication process. Thus, in the current study, we proceeded from the fact that in adolescence , that is, the period of study in higher education , based on the communication efficiency of acquiring merit . In particular , communication serves a structural component of professional competence and stimulants building your own creativity in the learning process. Method of forming experiment was based on the identified criteria in konstatuvalnomu experiment , which has been shown in the analysis of the results konstatuvalnoho experiment turned out differently formed. Hence, the purpose of forming stage is the development of students ' qualities such as "theoretical knowledge of communication", "communication skills", "reflection characteristics communicating", "communication surdopedahohichna equipment", "emotional support in communication". These figures were starting position to develop methods of forming experiment, which was aimed at implementing a special impact on students surdopedahohiv to develop in them an efficient, optimal "surdopedahohichnoyi spilkuvalnoyi activity."