У статті розглядаються актуальні питання вивчення сенсорної алалії з позицій сучасних психолого-педагогічних досліджень, представлено стан сучасного наукового дискурсу щодо проблем діагностики та корекції названої патології. Не зважаючи на високий інтерес педагогічної практики до означених проблем рівень їх висвітлення в науково-методичні літературі залишається недостатнім. Все це не лише створює значні труднощі щодо виявлення та організації адекватної корекційної допомоги цій категорії дітей, але й ускладнює підготовку фахівців до такої роботи. З огляду на означене автор вважає за необхідне актуалізувати концептуальні положення у вивченні сенсорної алалії з метою подальшої розробки сучасних підходів до її діагностики та корекції. У статті представлено аналіз питань, пов‘язаних з вивченням психологічних механізмів сенсорної алалії, диференціації її форм, аналізу мовленнєвої та немовленнєвої симптоматики. Розглядаються питання визначення сенсорної алалії, її патогенезу, структури первинного та вторинних дефектів мовленнєвої діяльності, найбільш специфічних та діагностично значимих особливостей слухового та зорового сприймання, мислення, поведінки. Названі науково-теоретичні положення мають бути покладені в основу оновлення змісту та навчально-методичного забезпечення діагностики та корекції сенсорної алалії та підготовки фахівців-логопедів у вищих педагогічних навчальних закладах.
В статье рассматриваются актуальные вопросы изучения сенсорной алалии с позиций современных психолого-педагогических исследований, представлено состояние научного дискурса по проблемам диагностики и коррекции указанной патологии. Несмотря на высокий интерес педагогической практики к обозначенным проблемам, уровень их освещения в научно-методические литературе остается недостаточным. Все это не только создает значительные трудности по выявлению и организации адекватной коррекционной помощи этой категории детей, но и усложняет подготовку специалистов для такой работы. Исходя из изложенного, автор считает необходимым актуализировать концептуальные положения в изучении сенсорной алалии с целью дальнейшей разработки современных подходов к ее диагностики и коррекции. В статье представлен анализ вопросов, связанных с изучением психологических механизмов сенсорной алалии, дифференциации ее форм, анализа речевой и неречевой симптоматики. Рассматриваются вопросы определения сенсорной алалии, ее патогенеза, структуры первичного и вторичных дефектов речевой деятельности, наиболее специфических и диагностически значимых особенностей слухового и зрительного восприятия, мышления, поведения, личности. Указанные научно-теоретические положения должны быть положены в основу обновления содержания и учебно-методического обеспечения диагностики и коррекции сенсорной алалии и подготовки специалистов-логопедов в высших педагогических учебных заведениях.
The article discusses current state in the study of sensory alalia from the positions of modern psychological-pedagogical research, presented the state of scientific discourse on the problems of diagnostics and overcoming of the above pathology. Despite the high interest pedagogical practices to the indicated problems the level of their coverage in the scientific and methodological literature is still insufficient. This not only creates significant difficulties for the identification and organization of adequate overcoming care for this category of children, but also complicates the training of specialists for this work. Proceeding from the above, the author considers it necessary to update the conceptual provisions in the study of sensory alalia to further develop modern approaches to diagnostics and overcoming. The article presents the analysis of issues related to the study of psychological mechanisms touch alalia, the differentiation of its forms, analysis of verbal and nonverbal symptoms. The questions of definition sensory alalia, its pathogenesis, the structure of primary and secondary defects of speech activity, the most specific and diagnostically significant features of the auditory and visual perception, thinking, behavior, personality. These scientific and theoretical principles should form the basis for renewal of the content and methodological diagnostics and overcoming sensory alalia and training speech-language therapists in higher education.
