У статті розглядається проблематика напрямків удосконалення методів та прийомів корекційного навчання дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку. Здійснюється аналіз концептуальних положень, покладених в основу розробки методик логопедичного впливу, спрямованих на розвиток лексико-семантичного компоненту мовленнєвої системи дітей із ЗНМ, згідно із психолого-педагогічним підходом. Визначаючи практичну значущість і перевірену часом результативність традиційних методик, автор звертає увагу на теоретичні розробки у суміжних науках: психології, психофізіології, лінгвістиці. Моделі ментального лексикону людини представляють слово як слідову багатокомпонентну структуру, блок пам‘яті, що відкриває доступ до відповідних компонентів інформації. Особливу увагу в статті приділено висвітленню принципової позиції, покладеної в основу клініко-психологічного напрямку досліджень логопатології дитячого віку, згідно якої визнається відносна незалежність функціональних підсистем і психофізіологічних механізмів, що забезпечують різні процеси та операції із різними мовними знаками. Представлені у статті посилання на теоретичні джерела та експериментальні дані свідчать про найбільш потужний вплив когнітивних механізмів на формування лексики в онтогенезі. Висловлюється думка, що для поширення спектру розв‘язання методичних завдань стосовно засвоєння лексичних значень дітьми із ТПМ, нові методичні розробки повинні спиратися на сучасні уявлення про складну семантичну структуру слова, дію загальнофункціональних й специфічних мовленнєво-мовних механізмів, що визначається методологією наукових досліджень у вітчизняній корекційній педагогіці.
В статье рассматривается проблематика направлений усовершенствования методов и приемов коррекционного обучения детей с нарушениями речевого развития. Проводится анализ концептуальних положений, положенных в основу разработки методик логопедического воздействия, направленного на развитие лексико-семантического компонента речевой системи детей с ОНР, согласно психолого-педагогического подхода. Определяя практическую значимость и проверенную временем результативность традиционных методик, автор обращает внимание на теоретические разработки в смежных науках: психологии, психофизиологии, лингвистике. Модели ментального лексикона человека представляют слово как следовую многокомпонентную структуру, блок памяти, который открывает доступ к соответствующим компонентам информации. Особенное внимание в статье уделяется освещению принципиальной позиции, положенной в основу клинико-психологического направления исследований логопатологии детского возраста, согласно которой признается относительная независимость функциональных подсистем и психофизиологических механизмов, обеспечивающих различные процессы и операции с разными языковыми знаками. Представленные в статье ссылки на теоретические источники и экспериментальные данные свидетельствует о наиболее мощном влиянии когнитивных механизмов на формирование лексики в онтогенезе. Высказывается мнение, что для расширения спектра решения методических задач относительно усвоения лексических значений детьми с ТНР, новые методические разработки должны опираться на современные представления о сложной семантической структуре слова, действия общефункциональных и специфических речеязыковых механизмов, что определяется методологией научных исследований в отечественной коррекционной педагогике.
The article focuses on the problems of directions of improvement of methods and techniques of correctional education of children with disabilities in speech development . It is made the analysis of the conceptual basis underlying the development of methods of speech therapy interventions aimed at the development of lexical- semantic component of the speech system of children with SLI , according to psycho-pedagogical approach. Determining of the practical significance and the proven effectiveness of traditional methods , the author takes attention to the theoretical developments in related disciplines : psychology, psychophysiology , linguistics. The models of human mental lexicon represent a word as trace multicomponent structure , a block of memory , which provides access to relevant information components . Particular attention is paid to the lighting of principled position , which is the basis of clinical and psychological research directions of lalopathology of childhood that recognizes the relative independence of the functional subsystems and psychophysiological mechanisms that provide various processes and operations with different language characters . Presented in the article links to the sources of theoretical and experimental data indicates the most powerful influence of cognitive mechanisms on the formation of vocabulary in ontogenesis. It is suggested that for extension of the range of methodological problem's solving as for the assimilation of lexical meanings by children with SLI, new methodological developments should be based on modern concepts of complex semantic structure of word, actions and specific overall functional language mechanisms, that determined by the methodology of scientific research in the national correctional pedagogy.
