Abstract:
Ця розвідка досліджує переклад у контексті побудови спільнот та міжкультурної співпраці. Основну увагу приділено партнерству між німецьким онлайн-журналом «Demokratischer Salon» та його редактором Норбертом Райхелем і студентами-філологами Українського державного університету імені Михайла Драгоманова під керівництвом Павла Шопіна. Завдяки праці в межах студентського науково-практичного гуртка «Практика письмового перекладу в дії» майбутні перекладачі працюють з публіцистичними та науково-популярними текстами, перекладаючи обрані есеї та інтерв’ю з «Demokratischer Salon» з німецької мови українською для публікації в українських онлайн-медіях (таких як культурний портал «Експеримент», українознавчий часопис «Критика»).
Вищезазначена співпраця, інтенсифікована Павлом Шопіном і підтримана головним редактором «Demokratischer Salon» Норбертом Райхелем, виходить за межі лінгвістичного трансферу; вона є формою соціального активізму та розбудови професійної спільноти. У дослідженні підкреслюється, що переклад сприяє міжмовному діалогу і зміцненню взаєморозуміння, одночасно будуючи довіру між медіями та їхніми авдиторіями. Автор акцентує увагу на процесі взаємодії між перекладачами, редакторами та авторами, демонструючи, як їхні колективні зусилля розширюють охоплення та вплив суспільно важливого контенту.
Крім того, дослідження аналізує, як онлайн-спільноти виникають навколо перекладеного контенту – через коментарі, форуми або дискусії, створюючи динамічний простір для міжкультурного обміну. Таким чином, переклад постає актом солідарності, що формує мережі підтримки та співчуття через кордони. У праці також розглянуто освітній аспект перекладу: зокрема, проілюстровано, як практична діяльність студентів-перекладачів сприяє громадській просвіті через надання доступності важливій інформації.
Автор стверджує, що переклад – це не просто лінгвістична практика, а ефективний інструмент для соціальної діяльності. Він об’єднує людей через мовні та культурні кордони, формуючи відчуття приналежності та спільної мети. Партнерство між «Demokratischer Salon» та українськими студентами перекладачами є переконливим прикладом, що демонструє, як переклад може активізувати і підтримувати транснаціональні спільноти.
Висвітлюючи цю співпрацю, дослідження робить внесок у ширший дискурс перекладу як засобу зведення «мостів» між людьми, мовами та культурами. Автор пропонує позиціонувати переклад як не лише академічну чи професійну діяльність, а як життєво важливу практику, що сприяє розвитку суб’єктності студентів та формуванню міжкультурних професійних спільнот.
