У статті розглядаються проблеми конфіденційності даних та цифрових прав людини в сучасному глобальному середовищі, де інформаційні потоки перетинають кордони в реальному часі. Автор аналізує основні виклики для захисту персональних даних у міжнародних комунікаціях, звертаючи увагу на різноманітність правових підходів у різних країнах та ризики, пов'язані з обміном особистою інформацією. Поняття конфіденційності визначається як захист особистої інформації від несанкціонованого доступу, особливо в умовах, коли дані можуть бути передані через кордони з різними правовими стандартами. Стаття акцентує увагу на ролі великих корпорацій, таких як Google та Facebook, у збереженні й захисті даних користувачів, зважаючи на можливі загрози витоку або зловживання інформацією. Аналізуються заходи, які приймають держави, зокрема ЄС, для забезпечення захисту даних, проте глобальна природа інтернету створює проблеми у виконанні таких вимог. У контексті цифрових прав людини розглядаються аспекти права на приватність, свободу вираження поглядів, доступ до інформації та захист від цифрового стеження. Автор підкреслює, що ці права тісно пов’язані з базовими правами людини, проте сучасний розвиток технологій створює нові загрози. Зокрема, згадується випадок з Cambridge Analytica, який ілюструє можливість використання персональних даних для маніпуляції громадською думкою. Порушується питання цифрового розриву, що обмежує доступ до інтернету значній частині населення, особливо у країнах, що розвиваються, і сприяє соціальній нерівності. Окремо розглянуто проблему цифрового стеження та можливість використання технологій, таких як розпізнавання облич, для дискримінації або порушення прав людини, як це відбувається у системі соціального кредиту в Китаї. Стаття також висвітлює питання етичного застосування штучного інтелекту та потребу в міжнародних стандартах для забезпечення прозорості, відповідальності та безпеки у використанні цифрових технологій.
The article examines data privacy and digital human rights issues in today’s global environment, where
information flows across borders in real time. The author analyzes key challenges for personal data protection in international communications, focusing on the diversity of legal approaches in different countries and the risks associated with personal information sharing. Privacy is defined as the protection of personal data from unauthorized access, especially in contexts where data may cross borders with varying legal standards. The article highlights the role of large corporations, such as Google and Facebook, in safeguarding and protecting user data, given the potential threats of data breaches or misuse. It examines measures taken by governments, particularly within the EU, to ensure data protection, though the global nature of the internet presents obstacles to enforcing such requirements. In the context of digital human rights, aspects such as the right to privacy, freedom of expression, access to information, and protection from digital surveillance are discussed. The author emphasizes that these rights are closely linked to basic human rights, yet the current advancement of technology creates new threats. The Cambridge Analytica case is cited as an example of how personal data can be used to manipulate public opinion. The article raises the issue of the digital divide, which limits internet access for a large portion of the population, especially in developing countries, contributing to social inequality. The problem of digital surveillance and the potential for technology, such as facial recognition, to be used for discrimination or human rights violations is also addressed, with mention of China's social credit system as an example. Finally, the article explores the ethical application of artificial intelligence and the need for international standards to ensure transparency, accountability, and security in the use of digital technologies.
