В диссертации предпринята попытка реконструкции концептологической модели картины мира восточных славян ХІ–ХVII вв., манифестирующей взаимоотношения человека и природы в рамках противопоставления ЧЕЛОВЕК – ЖИВОТНОЕ. Бинарный гиперконцепт ЧЕЛОВЕК/ЖИВОТНОЕ и его субконцепты, сформированные на основе фундаментальных природных и культурных оппозиций универсального характера, исследуются с помощью семантико-когнитивного анализа лексем на культурологическом фоне истории восточнославянской общности. В диссертации впервые определяются понятия «диахронический концепт», «синхронический концепт», «ахронический концепт». В связи с этим предлагается трехуровневая категоризации знания, предполагающая различные способы структурирования информации, репрезентируемые специфическими лексическими средствами. Введены новые термины, объединяющие классическую методику анализа исторической лексики и современные методы когнитивной лингвистики: «веерная модель концепта», «бинарный концепт» (описаны его типологические разновидности), «рефрейминг культурного контекста» и др. В работе впервые выделены сущностные признаки базовых единиц концептуальной картины мира
восточнославянской общности на примере фрагмента действительности «фауна» в
контексте антропоморфной картины мира, выявлены способы их вербализации,
обоснованы принципы и методы когнитивно-лингвистического изучения исторического языкового материала.
The dissertation studies the concept sphere of the Eastern Slavs, presented in the written records of the XI-XVII cc. by faunonyms and conceptually related lexemes. The research describes the conceptological model of the Eastern Slav world picture which includes the fragment of the reality «fauna» in its external, social, and internal, psychological, interaction with the fragment «human being word» and studies in the semantic-cognitive aspect the archaic linguistic units as a means of conceptual content presentation. Reality modeling requires structural binary concepts and categories as mentalsensual unities of fundamental semantic oppositions. The Eastern Slav written records of the XI-XVII cc. state numerous examples of archaic lexemes denoting animals and other objects of the reality in the function of concept-forming units of surface concept structure. The study of concepts and their presentation in diachrony contributes to a deeper knowledge of the processes of conceptualization and development of ethnic and national mentality conceptualization.
Дисертація присвячена дослідженню концептосфери східних слов’ян, презентованої у пам’ятках писемності ХІ-ХVІІ ст. фаунонімами та концептуально суміжними з ними лексемами. У науковій прані описано концептологічну модель східнослов’янської картини світу, яка включає фрагмент дійсності «фауна» у його зовнішній, соціальній, і внутрішній, психологічній, взаємодії з фрагментом «світ людини», а також досліджено у семантико-когнітивному аспекті архаїчні мовні одиниці як засоби презентації змісту концептів та категорій. Моделювання дійсності передбачає наявність структурно бінарних концептів та категорій як ментально-почуттєвих єдностей фундаментальних семантичних опозицій. Пам’ятки східнослов’янської писемності ХІ-ХVІІ ст. фіксують багаточисельні приклади архаїчних лексем на позначення тварин та інших об’єктів дійсності у функції концептотвірних одиниць поверхневої структури концепту. Вивчення концептів та їх презентацій у діахронії сприяє більш глибокому пізнанню процесів формування і становлення концептуалізації етнічної та національної ментальності.
