У статті проаналізовані політичні аспекти постмодерну як сучасної епохи, а також
досліджені особливості та умови співіснування в науковому дискурсі двох послідовних епох:
постмодерн та постпостмодерн. Розглянуті концепції, що складають основу
постпостмодерного дослідження сучасності: діджимодернізм, гіпермодернізм,
альтермодернізм, метамодернізм. Зроблено висновок, що концепції постпостмодерну
вказують на технологізацію та автоматизацію суспільства загалом, проте політика як
суспільне явище поєднує раціональні та ірраціональні елементи та чинники, які, в свою
чергу, є складним, багатогранним і часто суперечливим відображенням політичної
дійсності. Виокремлено особливості сучасної політики в контексті постмодерного
дискурсу, а також обґрунтовано, чому нинішній етап можна називати «постмодерним».
Зазначено, що постмодерн не суперечить іншим концепціям сучасності, а намагається
осягнути сучасність та політичну дійсність з позицій плюралізму. Одначасно постмодерн і
політика постмодерну розглядаються з двох позицій: концептуально-ідеалістичної та
нігілістичної. Метою статті є виявлення основних рис сучасної політичної дійсності через
аналіз постмодерністської та постпостмодерністської концепцій. Дослідження базувалося
на міждисциплінарному підході, спираючись на принципи об’єктивності та соціального
підходу. Методами дослідження стали методи аналізу та синтезу, історичний та
порівняльний.
It was analyzed the political aspects of postmodernism as a modern era, as well as examines
the features and conditions of coexistence in the scientific discourse of two successive epochs:
postmodern and postpostmodern in the article. The concepts that form the basis of postmodern
research of modernity are considered: digimodernism, hypermodernism, altermodernism,
metamodernism. It is concluded that the concepts of postmodernism indicate the
technologicalization and automation of society in general, but politics as a social phenomenon
combines rational and irrational elements and factors, which, in turn, are complex, multifaceted
and often contradictory reflection of political reality. The peculiarities of modern politics in the
context of postmodern discourse are highlighted, as well as why the current stage can be called
«postmodern». It is noted that postmodernism does not contradict other concepts of modernity, but
tries to comprehend modernity and political reality from the standpoint of pluralism. At the same
time, postmodernism and postmodern politics are viewed from two positions: conceptual-idealistic and nihilistic. The aim of the article is to identify the main features of modern political reality
through the analysis of postmodern and postmodernist concepts. The study was based on an
interdisciplinary approach, based on the principles of objectivity and social approach. The
research methods were methods of analysis and synthesis, historical and comparative.
