The lexicographic practice of the past and present, the theoretical foundations of lexicographic science
determine a fairly wide range of problems in contemporary linguistics that require their solution. One of the
controversial issues is the opposition of encyclopaedic and linguistic dictionaries. In the theory linguistic and
encyclopaedic dichotomy has rather clearly defined boundaries, but in practice it turns out to be quite difficult
to establish where the definition of a word ends and the description of the concept that this word conveys
begins.
A number of researchers adhere to the opinion that modern English linguistic lexicography is
characterised by the process of integration with encyclopaedic lexicography. And nowadays we witness the
emergence of hybrid dictionaries which attempt to incorporate both types of information (linguistic and
encyclopaedic) in their structure.
This paper presents a study of English linguistic dictionary macrostructure with a particular emphasis
on encyclopaedic component. It investigates how elements of encyclopaedic nature are interlaced with
linguistic elements on the level of dictionary macrostructure.
The obtained results show that the average rate of encyclopaedization at the level of the macrostructure
of the English dictionaries reaches about 13% of the total.
The analysis of the macrostructure revealed that the fundamental difference between linguistic and
encyclopaedic dictionaries is in the methods of headwords selection. The macrostructure of the encyclopaedic dictionary is limited by its register as it does not include such parts of speech as adjectives, numerals,
pronouns, verbs, adverbs, prepositions and conjunctions. Linguistic dictionary in opposition to encyclopaedic
dictionary registers all parts of speech in its macrostructure.
The results show that English linguistic lexicography tends to register both linguistic and encyclopaedic
headwords in its macrostructure.
Лексикографічна практика минулого та сьогодення, теоретичні засади лексикографічної науки
окреслюють доволі широке коло проблем в сучасній лінгвістиці, що вимагають свого вирішення. Одним з
контроверсійних питань є протиставлення енциклопедичних та лінгвістичних словників. У теорії
лінгвістична та енциклопедична дихотомія мають чітко визначені межі, але на практиці виявляється дуже
важко виявити де закінчується тлумачення слова і починається опис поняття, яке це слово позначає.
Ряд дослідників дотримуються думки, що сучасна англійська лінгвістична лексикографія
характеризується процесом інтеграції з енциклопедичною лексикографією. І зараз ми спостерігаємо
появу гібридних словників, що намагаються інкорпорувати обидва типи інформації (лінгвістичну та
енциклопедичну) у своїй структурі.
Дана стаття представляє вивчення макроструктури англійських лінгвістичних словників з акцентом
на енциклопедичному компоненті. Зокрема досліджується, яким чином елементи енциклопедичної природи
переплітаються з лінгвістичними елементами на рівні макроструктури словника.
Отримані результати свідчать про те, що середній показник енциклопедизації на рівні
макроструктури словників англійської мови сягає близько 13 % від їхньої загальної кількості.
Аналіз макроструктури показав, що принципова відмінність лінгвістичного словника від
енциклопедичного полягає у способах відбору заголовних слів. Макроструктура енциклопедичного
словника обмежується його реєстром, оскільки до нього не входять такі частини мови, як
прикметники, числівники, займенники, дієслова, прислівники, прийменники і сполучники. Лінгвістичний
словник на відміну від енциклопедичного реєструє всі частини мови у своїй макроструктурі.
Результати демонструють, що англійська лінгвістична лексикографія має тенденцію до
фіксації як лінгвістичних, так і енциклопедичних вхідних слів у своїй макроструктурі.
