У статті розкривається роль освіти в за-безпеченні існування сучасної демократичної системи. Демократичне урядування розгля-дається крізь призму кризи представницької демократії, яка постає в умовах глобального світу. Осердя кризових явищ складає криза участі громадян в демократичному урядуванні. Серед різних сценаріїв подолання цієї кризи акцент робиться на моделі деліберативної («обговорювальної») демократії. Відповідно ключова роль в продуктивному функціонуванні сучасної демократії належить публічному дискурсу. Публіч-ному дискурсу властива внутрішня суперечність. Його учасники керуються власними інтересами, але продуктивність дискурсу досягається лише за умови його підпорядкування вимогам загального блага. Виділені п’ять кри-теріїв автентичності дискурсу, які уможливлюють його спрямованість на загальне благо. Медіумом дискурсу, який забезпечує його автентичність, є публічний інтелектуал. Обґрунтовано, що головним покликанням освіти у демократичній системі сьогодення є продукування публічного інтелектуала як дієвого соціального персонажа. В цьому процесі ключова роль належить гуманітарній освіті, відповідно організованій.
The article reveals the role of education in ensuring the existence of a contemporary democratic system. Democratic governance is viewed through the prism of the crisis of representative democracy that arises in global world. The focus of the crisis forms a crisis of citizen participation in democratic governance. Among the various scenarios for overcoming this crisis, the emphasis is on a model of deliberative (“discussing”) democracy. Accordingly, a key role in the productive functioning of contemporary democracy belongs to public discourse. Public discourse has an internal contradiction. Its participants are guided by their own interests, but the productivity of the discourse is achieved only if it is subject to the requirements of the common good. Five criteria of the authenticity of the discourse that make it aimed at the common good are highlighted. The medium of discourse that ensures its authenticity is a public intellectual. It is proved that the main vocation of education in the contemporary democratic system is the production of a public intellectual as an effective social character. In this process, a key role belongs to humanitarian education, respectively organized.
В статье раскрывается роль образования в обеспечении существова-ния современной демократической системы. Демократическое управление рассматривается сквозь призму кризиса представительной демократии, который возникает в условиях глобального мира. Средоточие кризисных явлений образует кризис участия граждан в демократическом управлении. Среди различных сценариев преодоления этого кризиса акцент делается на модели делиберативной («обсуждающей») демократии. Соответствен-но ключевая роль в продуктивном функционировании современной демократии принадлежит публичному дискурсу. Публичному дискурсу присуще внутреннее противоречие. Его участники руководствуются собственными интересами, но продуктивность дискурса достигается только при условии его подчинения требованиям общего блага. Выделены пять критериев по-длинности дискурса, которые делают его направленным на общее благо. Медиумом дискурса, который обеспечивает его подлинность, является публичный интеллектуал. Обосновано, что главным призванием образо-вания в современной демократической системе является продуцирование публичного интеллектуала как действенного социального персонажа. В этом процессе ключевая роль принадлежит гуманитарному образованию, соответственно организованному.
