У статті проаналізовано розвиток системи освіти України під кутом зору теорії поколінь американських дослідників Вільяма Строса і Ніла Хау. Надано теоретичне обґрунтування гі-потезі щодо перехідного характеру усього укра-їнського суспільства від радянського циклу зміни поколінь до національного циклу зміни поколінь. Суб’єктами надання освіти є представники середнього та старшого поколінь, тоді як суб’єктами навчання переважно є представ-ники молодшого покоління – наступним кроком має бути соціологічне і іс-торичне визначення цих поколінь та конкретизація їхніх характеристик як сталих соціальних груп певного суспільства. Завдання філософії освіти, які певний час були присвячені рефлексії розвитку національної системи освіти загалом, мають бути тепер конкретизовані як завдання для певного по-коління українського (а не радянського чи пострадянського) суспільства. У цьому контексті як для Інституту вищої освіти, так і для філософії осві-ти настав час підведення проміжних підсумків, перегляду вихідного бачення інституційних завдань, їхнього уточнення, розширення, доповнення новими завданнями і в цілому – створення нового бачення перспектив філософії освіти і філософії вищої освіти в Україні. Подолання наявної кризи системи освіти України можливе завдяки чіткому визначенню з цілями і базовими цінностями освіти для конкретних учасників освітнього процесу – лише у такому випадку системні цілі і цінності перетворюються у цінності і цілі окремих освітніх спільнот. Вчителі, професори, інші суб’єкти надання осві-ти постають тоді як конкретні педагогічні колективи, об’єднані експліко-ваними освітніми цінностями і цілями, які є чітко корельованими, з одного боку, із завданнями розвитку національної системи освіти, а з іншого – з мо-тивацією освітньої діяльності конкретних педагогів. Неминуча конкуренція в освіті, яка є особливо драматичною при подоланні її системної кризи, має позитивні наслідки, якщо буде здійснюватися як конкуренція щодо кращого втілення чеснот, щодо досконалості в наданні і отриманні освіти.
В статье проанализировано развитие системы образования Украины с точки зрения теории поколений американских исследователей Уильяма Стросса и Нила Хау. Предоставлено теоретическое обоснование гипотезе о переходном характере всего украинского общества от советского цикла смены поколений к национальному циклу смены поколений. Субъектами предоставления образования являются представители среднего и старше-го поколений, тогда как субъектами обучения преимущественно являются представители молодого поколения – следующим шагом должно быть со-циологическое и историческое определение этих поколений и конкрети-зация их характеристик как постоянных социальных групп определенного общества. Задачи философии образования, которые некоторое время со-стояли в рефлексии развития национальной системы образования в целом, должны быть теперь конкретизированы как задачи для определенного поколения украинского (а не советского или постсоветского) общества. В этом контексте как для Института высшего образования, так и для фило-софии образования настала пора подведения промежуточных итогов, пере-смотра исходного видения институциональных задач, их уточнения, расши-рения, дополнения новыми задачами и в целом – создание нового видения перспектив философии образования и философии высшего образования в Украине. Преодоление имеющегося кризиса системы образования Украины возможно благодаря четкому определению целей и базовых ценностей об-разования для конкретных участников образовательного процесса – толь-ко в таком случае системные цели и ценности превращаются в ценности и цели отдельных образовательных сообществ. Учителя, профессора, другие субъекты предоставления образования тогда становятся конкретными пе-дагогическими коллективами, когда они объединены эксплицированными образовательными ценностями и целями, которые четко коррелированны, с одной стороны, с задачами развития национальной системы образова-ния, а с другой – с мотивацией образовательной деятельности конкретных педагогов. Неизбежная конкуренция в образовании, которая приобрета-ет особую драматичность при преодолении ее системного кризиса, имеет положительные последствия, если осуществляется как конкуренция за лучшее воплощение добродетелей, за совершенство в предоставлении и получении образования.
The article analyzes the development of the education system of Ukraine from the point of view of the theory of generations by American researchers William Strauss and Neil Howe. Theoretical substantiation of the hypothesis concerning the transitional character of the whole Ukrainian society from the Soviet cycle of generational change to the national cycle of generational change is given. The subjects of education providing are the middle and older generations, while the subjects of education are mostly the younger generation – the sociological and historical definition of these generations, specifying their characteristics as stable social groups in a society should be the next step. The tasks of the philosophy of education, which for some time were devoted to reflecting on the development of the national education system in general, must now should be specified now as tasks for a certain generation of Ukrainian (and not Soviet or post-Soviet) so-ciety. In this context, it is time for both the Institute of Higher Education and the philosophy of education to summarize, revise the initial vision of institutional tasks, clarify them, expand, supplement with new tasks and in general – create a new vision of the philosophy of education and philosophy of higher education in Ukraine. Overcoming the current crisis of the education system of Ukraine is possible through a clear definition of the goals and basic values of education for specific participants of the educational process – only in this way, systemic goals and values become the values and goals of individual educational communities. Teachers, professors and other subjects of education appear then as specific ped-agogical teams, united by explicit educational values and goals, which are clearly correlated, on the one hand, with the tasks of development of the national educa-tional system, and on the other – with the motivation of educational activities of specific teachers. The inevitable competition in education, which is particularly dramatic in overcoming its systemic crisis, has positive consequences if it is car-ried out as a competition for the best embodiment of virtues, for excellence in the providing and gaining of education.
