Концепт напівосвіти Теодора Адорно осмислено у двох основних площинах: виявлення філософських кореляцій та значущості для оцінки освітніх процесів у сучасній Україні. Зазначено сутнісний зв’язок критики Адорно напівосвіти з осмисленням цілей і засобів здійснення належної освіти. Належна освіта проаналізована як освіта дієва, яка протистоїть імітаціям освіти, які постають як напівдії. Якщо напівосвіта є заміною освіти її ерзацами у вигляді численних її реїфікацій у масовому суспільстві, то напівдія також постає як заміщення ефективної дії акцентуацією на її засобах, які непомітно, але стійко заміщують її цілі. У сфері освіти такими напівдіями постають освітні послуги, які нібито покликані забезпечувати незбитковість функціонування освітніх закладів, однак на практиці витісняють з освіти її націленість на виховання (Bildung) особистості. Налаштування на здобуття освіти, на постійне подолання наявного і спрямування до позитивного як контрфактичного у напівосвіти заміщується систе-матичним виконанням нормативів споживання освітніх послуг. У сфері законодавчого забезпечення освітньої сфери України спостерігається повернення до визначення її завдань у термінах «освітніх послуг» та редукції освітніх завдань особистості та орієнтації освітніх закладів на задоволення освітніх потреб того, хто навчається. Ці негативні зміни стали відчутними у порівнянні переважно прогресивного Закону України «Про вищу освіту» 2014 року з неоднозначним Законом України «Про освіту» 2017 року. Обґрунтовано необхідність відповідних коректив освітніх стратегій, які мають орієнтувати особистість на дієву освіту як освіту вищих досягнень, а не виконання нормативів, на повернення елітарної сутності освіти на противагу її егалітаризації, яка тривала останнє десятиліття.
Концепт полуобразования Теодора Адорно осмыслен в двух основных плоскостях: выявления философских корреляций и значимости для оценки образовательных процессов в современной Украине. Указана сущностная связь критики Адорно полуобразования с осмыслением целей и средств осуществления надлежащего образования. Надлежащее образование проанализировано как образование действенное, которое противостоит имитациям образования, предстающим как полудействия. Если полуобразование является заменой образования его эрзацами в виде многочисленных его реификаций в массовом обществе, то полудействие также выступает как замещение эффективного действия акцентуацией на его средствах, которые незаметно, но устойчиво замещают его цели. В сфере образования такими полу-действиями оказываются образовательные услуги, которые якобы призваны обеспечивать безубыточность функционирования образовательных учреждений, однако на практике вытесняют из образования его нацеленность на воспитание (Bildung) личности. Установка на получение образования, на постоянное преодоление имеющегося и направление к позитивному как контрфактическому в полуобразовании замещается систематическим выполнением нормативов потребления образовательных услуг. В сфере законодательного обеспечения образовательной сферы Украины наблюдается возврат к определению ее задач в терминах «образовательных услуг» и редукцию образовательных задач личности и ориентации образовательных учреждений на удовлетворение образовательных потребностей обучаемого. Эти негативные изменения стали ощутимыми при сравнении преимущественно прогрессивного Закона Украины «О высшем образовании» 2014 года с неоднозначным Законом Украины «Об образовании» 2017 года. Обоснована необходимость соответствующих корректив образовательных стратегий, которые должны ориентировать личность на действенное образование как образование высших достижений, а не выполнение нормативов, на возвращение элитарной сущности образования в противовес его эгалитаризации, которая продолжалась последнее десятилетие.
Concept of semiotics by Theodor Adorno is comprehended in two main areas: the discovery of philosophical correlations and significance for the assessment of educational processes in modern Ukraine. The essential link of criticism of Adorno “half-education” with an understanding of goals and means of proper education is pointed out. Proper education is analyzed as effective education, which is countered by imitations of education, which appears as half-life. If secondary education is a substitute for education by its ersatzes in the form of numerous its reifications in a mass society, then half-life also appears as a substitute for effective action by accentuation on its means, which is imperceptibly, but invariably, substituting its goals. In the field of education, such half-dwellers are provided with educational services that are supposedly intended to ensure the unbreakable functioning of educational institutions, but in practice displaced from education its orientation towards the education of a person. Setting up education, constantly overcoming the existing and directing to positive as counter-faculty in the semester is replaced by the systematic implementation of the norms of consumption of educational services. In the field of legislative support of the educational sphere of Ukraine, there is a return to the definition of its tasks in terms of “educational services” and the reduction of educational tasks of the individual and the orientation of educational institutions to meet the educational needs of the learner. These negative changes became noticeable in comparison with the progressive Law of Ukraine “On Higher Education” in 2014 compared to the ambiguous Law of Ukraine “On Education” in 2017. The necessity of corresponding corrections of educational strategies, which should orient the person to effective education as the education of higher achievements rather than the fulfillment of norms, is grounded on the return of the elitist essence of education in opposition to its egalitarian character, which is taking place during the last decade.
