Искусство и биоэтика: смещение/смешение понимания жанров

Abstract

Смешение сфер «биоэтики» и «искусства» изменяет средства и способы трансляции искусства в области новых биотехнологических достижений и напоминает об ответственности в науке. Биоэтика социализирует искусство. Искусство популяризирует биоэтику и дополняет ее «опыт осмысления» опытом эстетического переживания. В статье осуществляется анализ связей, объединяющих биоарт с наукой и биоэтикой. Приводятся примеры творческих проектов биоарта на всемирных конгрессах по биоэтике, благодаря которым привлекается внимание к инсталляционным и перформативным формам выражения художественного переживания биоэтических ценностей и смыслов, представленных в музеях и других публичных пространствах. Анализируются процессы формирования связей между лабораторными исследованиями (часто скрытыми от общественного внимания) и арт-произведениями через практический эксперимент, диалог, наблюдение или игру. Тандем искусства и биоэтики обеспечивает связь между учеными и широкой общественностью, раскрывает новые возможности для этических размышлений, представляет собой живой манифест преодоления разобщенности научных и повседневных практик. Искусство и биоэтика являются источниками вдохновения друг для друга. Не только искусство расширяет свои границы, превращая научный эксперимент в художественный процесс, но и биоэтика выходит на новый уровень исследования и обсуждения, усиливая свой творческий потенциал благо-даря искусству. Несмотря на то, что они различаются по жанру, в процессе своего сотрудничества и коммуникации они создают общее пространство рационального дискурса, а также общую площадку для приобщения к опыту художественного переживания с целью осмысления возникающих проблем, при-влечения к ним внимания не только профессионалов, но и широкого круга людей, интересующихся проблемами биоэтики.

Змішування сфер «біоетики» і «мистецтва» змінює засоби та форми трансляції мистецтва у сфері нових біотехнологічних досягнень і нагадує про відповідальність у науці. Біоетика соціалізує мистецтво. Мистецтво популяризує біоетику і доповнює її «досвід осмислення» досвідом естетичного переживання. У статті здійснюється аналіз зв’язків, що об’єднують біо-арт із наукою та біоетикою. Наводяться приклади творчих проектів біо-арту на всесвітніх конгресах із біоетики, завдяки яким привертається увага до інсталяційних і перформативних форм вираження художнього переживання біоетичних цінностей і смислів, представлених у музеях та інших публічних просторах. Аналізуються процеси формування зв’язків між лабораторними дослідженнями (часто прихованими від громадської уваги) й арт-творами через практичний експеримент, діалог, спостереження або гру. Тандем мистецтва та біоетики забезпечує зв’язок між ученими і широкою громадськістю, розкриває нові можливості для етичних міркувань, втілює в собі живий маніфест подолання роз’єднаності наукових і повсякденних практик. Мистецтво і біоетика є джерелами натхнення одне для одного. Не лише мистецтво розширює свої межі, перетворюючи науковий експеримент на художній процес, а й біоетика виходить на новий рівень дослідження та обговорення, посилюючи свій творчий потенціал завдяки мистецтву. Незважаючи на те, що вони різняться за жанром, у процесі своєї співпраці і кому-нікації вони створюють спільний простір раціонального дискурсу, а також загальний майданчик для залучення до досвіду художнього переживання з метою осмислення проблем, що виникають, привернення до них уваги не лише професіоналів, а й широкого кола осіб, які цікавляться проблемами біоетики.

A fusion of «bioethics» and «art» changes the means and ways of broadcasting art in the field of new biotechnological achievements and recalls responsibility in science. Bioethics socializes art. Art popularizes bioethics and complements its «experience of comprehension» with aesthetic experiences. The article analyzes the connections that unite bioart with science and bioethics. Examples of creative bioart projects at the World Congresses on Bioethics, which draw attention to the installation and performative forms, expressing the artistic experience of bioethical values and meanings that museums and other public fields represent, are given. The processes of forming links between laboratory research (often hidden from public attention) and art-works through practical experiment, dialogue, observation, or play are analyzed. The tandem of art and bioethics provides a link between scientists and the public, reveals new possibilities for ethical reflection, and represents a living manifesto of overcoming the disunity of scientific and everyday practices. Art and bioethics are sources of inspiration for each other. Not only does art expand its boundaries, transforming a scientific experiment into an artistic process, but also bioethics is entering a new level of research and discussion, reinforcing its creative potential through art. Despite the fact that they differ in genre, they create a common space of rational discourse as well as a common ground for familiarizing with the artistic experience in the process of their cooperation and communication, with the purpose of understanding the emerging problems, attracting to them not only professionals, but also broad circle of people interested in bioethical issues.