Когнітивні засади освітніх стратегій

Abstract

Новий час пов’язав освіту з долученням до науки, зрозумілій як раціональний проект. Наука Нового часу принципово публічна. Пов’язаний с цим ідеал об’єктивної істини потребує раціонального опису наукових методів. Відповідно історична зміна типів наукової раціональності змінювало і освітні стратегії. В якості засад таких стратегій виступали засади наукового пізнання: ідеали і норми наукового дослідження, наукова картина світу та філософські засади науки. Традиції в освіті є надзвичайно сильними, але їх критика і розуміння необхідності змін в наш час заявляють про себе дуже потужно, про що свідчить ювілейна доповідь Римського клубу. Для членів та прихильників Українського синергетичного товариства висловлені в доповіді Римського клубу ідеї співзвучні їх синергетичним уявленням про складний світ, що самоорганізується, та погляду на сучасний етап розвитку науки як на постнекласичний. Методологічні принципи постнекласичної науки направлені проти редукціонізму, постнекласична картина світу базується на діалектичних ідеях становлення та цілісності, постнекласичний тип наукової раціональності забезпечує об’єктивність знання, зважаючи на позанаукові цінності дослідника. Специфікою об’єктів постнекласичної науки є розгалуження нелінійної динаміки систем, що самоорганізуються. Це змушує виробляти спеціальні пізнавальні настанови для освіти. Зокрема такі настанови можуть бути сформульовані на основі методологічних принципів нелінійного мислення, які орієнтують на готовність до появи нового цілого, що самоорганізується. Нинішня нелінійна наукова картина світу розглядає процеси самоорганізації світу і в світі на всіх рівнях його структурної організації як умову його існування. Розуміння таких процесів вимагає вироблення еволюціоністського і холістичного погляду на світ. Звичайно, вивчення сучасних нелінійних теорій не може бути завданням загальної освіти. Важливо, щоб готовність до сприйняття еволюційних та холістичних ідей було вироблено у процесі такої освіти.

New Age connected the education with science, which is understood as a rational project. Science of New Age is principally public. Connected with it the ideal of objective truth claims the rational description of scientific methods. Historical transformation of ideals and types of rationality changed also the educational strategies of New Age. Foundations of such strategies are the foundations of scientific cognition: ideals and norms of scientific research, scientific world picture and philosophical foundations of science. Traditions are extremely strong in education, but critique of them and understanding, that education must be changed, proclaim themselves very soundly today, particularly in jubilee report by Club of Rome “Come on!” For members and supporters of Ukrainian Synergetic Society, the ideas, expressed in report of Club of Rome, are consonant to their synergetic imaginations about complex self-organizing world and to view on modern stage of development of science as on postnonclassical one. Methodological principles of postnonclassical science are contrast to reductionism, postnonclassical world picture is based on dialectic ideas of becoming and wholeness, postnonclassical type of rationality approves objectiveness of knowledge by taking into account the human values of researchers. Specificity of objects of postnonclassical science is brunching of nonlinear dynamics of self-organizing systems. It needs to elaborate in education process the certain cognitive orientations. Partially such orientations were formulated in methodological principles of nonlinear thinking, which orient to be ready for emergence of a new whole as a result o self-organization. Current nonlinear scientific world picture considers the processes of self-organization of all levels of world’s structure organization as condition of its existence. Understanding of such processes requires the elaboration of evolutionistic holistic worldview. Of course, learning of modern nonlinear theories can’t be the task of common education. It is important, that readiness to favorable reception of evolution and holistic ideas is elaborated in process of such education.

Новое время связало образование с приобщением к науке, понятой как рациональный проект. Наука Нового времени принципиально публична. Связанный с этим идеал объективной истины требует рационального описания научных методов. Соответственно историческое изменение типов научной рациональности меняло и образовательные стратегии. В качестве оснований таких стратегий выступали основания научного познании: идеалы и нормы научного исследования, научная картина мира и философские основания науки. Традиции в образовании чрезвычайно сильны, но их критика и пони-мание необходимости перемен в наше время заявляют о себе с не меньшей силой, о чем свидетельствует юбилейный доклад Римского клуба. Для членов и сторонников Украинского синергетического общества высказанные в докладе Римского клуба идеи созвучны их синергетическим представлениям о сложном самоорганизующемся мире и взгляду на современный этап развития науки как на постнеклассический. Методологические принципы постнеклассической науки направлены против редукционизма, постнеклассическая картина мира базируется на диалектических идеях становления и целостности, постнеклассический тип научной рациональности обеспечивает объективность знания, принимая во внимание вненаучные ценности исследователя. Специфика предметной области постнеклассической науки, а именно ветвление в особых точках нелинейной динамики самоорганизующихся целостных систем требует выработки в процессе образования определенных когнитивных установок. Отчасти эти установки сформулированы в методологических принципах нелинейного мышления, которые ориентируют на готовность к появлению нового самоорганизующегося целого. Современная нелинейная научная картина мира рассматривает процессы самоорганизации всех уровней структурной организации мира как условие его существования. Понимание этих процессов требует выработки целостного эволюционного мировидения. Конечно, знакомство с современными научными нелинейными теориями не может быть задачей всеобщего образования. Важно, чтобы сама готовность к восприятию эволюционных и холистических идей вырабатывалась в процессе такого образования.