Визначальна роль керівника пов’язана з наділенням його владними повноваженнями, через які він впливає на колектив. Суб’єктивний елемент стилю керівника містить рівень професійної підготовки керівника, особливості характеру
й темпераменту, моральні цінності, комунікативні здібності, поведінкові аспекти. Стиль управління менеджера не може бути особистою справою керівника, у зв’язку з тим що стиль впливає на діяльність усієї системи, так як є формою реалізації економічних і соціально-психологічних відносин у процесі керівництва колективом. Тому стиль керівника характеризується як соціальне явище в силу відображення в ньому переконань менеджера, постійно аналізується, оцінюється, сприймається підлеглими й формує певну систему відносин на всіх рівнях ієрархії. Керівники, виховані в різних
національних традиціях та умовах, дотримуються різних думок щодо поведінки й управління: участі в прийнятті рішень
(данські й фінські керівники частіше за британських, німецьких і французьких колег, зокрема, в соціальній сфері залучали
до процесу прийняття рішень підлеглих); автономності підлеглих (підлеглі данських і фінських керівників частіше, ніж
підлеглі британських, німецьких і французьких, зокрема, в соціальній сфері брали участь у процесі прийняття рішень);
винагороди (данські керівники найчастіше відзначали необхідність винагороди для підлеглих); чіткого визначення ролі (британські керівники частіше, ніж їхні колеги з північних країн, уважали необхідним чітке визначення ролей керівників
і підлеглих); управління конфліктом (британські, німецькі та французькі керівники, зокрема, в соціальній сфері більше,
ніж фінські й данські, підкреслювали роль керівника в управлінні конфліктом); індивідуалізму (британські та данські
керівники надають більшого значення, ніж фінські, німецькі, шведські, потребам конкретних співробітників).
The defining role of the leader is related to his authority, through which he influences the team. The subjective element of style of the leader contains: the level of professional training of the leader, features of character and temperament, moral values, communicative abilities, behavioral aspects. Management style cannot be a personal matter of the manager due to the fact
that style affects the activity of the whole system, as it is a form of economic and social-psychological relations in the process of leadership of the team. Therefore, the style of the leader is characterized as a social phenomenon, due to the reflection
of the manager’s beliefs, constantly analyzed, evaluated, perceived by subordinates and forms a certain system of relations
at all levels of the hierarchy. Leaders educated in different national traditions and conditions have different opinions about
behavior and management: participation in decision-making (Danish and Finnish leaders, more often than British and German
and French, particularly in the social sphere, have involved colleagues in the decision-making process of employees); autonomy of employees (employees of Danish and Finnish leaders more often than employees of British, German and French, in particular in the social sphere, participated in the decision-making process); remuneration (Danish supervisors most often noted the need for remuneration for employees); a clear definition of the role (more often than not their counterparts in the Nordic countries considered it necessary to have a clear definition of the roles of leaders and employees); conflict management (British, German and French leaders, in particular in the social sphere, more than Finnish and Danish, emphasized the role of the leader in conflict management); individualism (British and Danish leaders attach more importance than Finnish, German, Swedish, to
the needs of specific employees).