Проаналізовано основні теоретичні положення щодо визначення підходів до оформлення структури професійної компетентності майбутніх учителів історії та представлено головні підходи з цього питання, що склались у сучасній педагогічній та психологічній літературі. При цьому звернено увагу на взаємозв’язок компетентнісного, системного, синергетичного, особистісно-діяльнісного, аксіологічного, акмеологічного підходів до вивчення поставленої проблеми. Автором також визначено, що професійна компетентність майбутніх учителів історії є складним динамічним утворенням. Вона складається з трьох взаємопов’язаних компетенцій (психолого-педагогічної, фахово-історичної та інформаційно-комунікаційної). Це дало можливість дослідити, що кожна з них містить мотиваційно-когнітивний, практично-діяльнісний та ціннісно-рефлексивний складники.
Проанализированы основные теоретические положения по определению подходов к оформлению структуры профессиональной компетентности будущих учителей истории и представлены главные подходы по этому вопросу, которые сложились в современной педагогической и психологической литературе. При этом обращено внимание на взаимосвязь компетентностного, системного, синергетического, личностно-деятельностного, аксиологического, акмеологического подходов к изучению поставленной проблемы. Автором также определено, что профессиональная компетентность будущих учителей истории является сложным динамическим образованием. Она состоит из трех взаимосвязанных компетенций (психолого-педагогической, профессионально-исторической и информационно-коммуникационной). Это дало возможность исследовать то, что каждая из них содержит мотивационно-когнитивную, практически-деятельностную и ценностно-рефлексивную составляющие.
The article analyzes the main theoretical positions regarding the definition of approaches to the design of the structure of professional competence of future teachers of history and presents the main approaches on this issue, which have developed in modern pedagogical and psychological literature. At the same time, attention was drawn to the relationship of competence, systemic, synergetic, personality-activity, axiological, acmeological approaches to the study of the problem. The author also states that the professional competence of future teachers of history is a complex dynamic entity. It consists of three interrelated competences (psychological and pedagogical, professional-historical, and informational-communication). This made it possible to investigate that each of them contains motivational-cognitive, practical-activity and value-reflexive components.