У статті аналізуються порушення і перспективне бачення проблеми культури свободи в сучасному німецькому соціально-філософському дискурсі з урахуванням його імплікацій у предметному полі філософії
освіти. Розглянута в рамках цього дискурсу проблематика свободи. Вміння її підтримувати і застосовувати одночасно є актуальною про
блемою філософії освіти, оскільки культура свободи залежить від якісних характеристик освіти і виховання в суспільстві. У контексті
проблематики культури свободи у суспільствах пізнього модерну розглядається зміст принципу дитиноцентризму, що має різний зміст у
суспільстві споживання і в суспільстві, орієнтованому на постматеріальні цінності.
The analysis of the anthropological foundations of the culture of freedom is proposed in the article. Actual theoretical propositions in the frame of German discourses in the social philosophy and their
educational implications are made. The culture of freedom needs for its development further deep transformations in education and in educational policy. It can be founded on the new version of the principle of the child-centrism with orientation on the post-material values.