«ЛЮДИНА-БЕЗ» (до проблеми філософсько-культурологічного аналізу сучасного суб‘єкта)

Abstract

Стаття присвячена філософсько-культурологічному аналізу антропологічного типу сучасності як суб‘єкта значущої відсутності. Головним предметом такої відсутності визначається історія як метанаратив тріадичного часу від минулого через теперішнє до майбутнього, включення у який забезпечує констиутювання самості через іншість. Криза часовості, самості та іншості спонукає суб‘єкта відсутності до зачарування мистецтвом як формою гри. Естетичний дискурс стає єдино адекватним Lebenswelt для«людини-без», розчарованої в історії.

The article is devoted to the philosophical and culturological analysis of contemporary anthropological type as a subject of significant absence. The history as a meta-narrative of triad time from Past across a Present to a Future, including in which provides a constitution of Self-ness across Other-ness, - is a main object of this absence. The break of tine-ness, Self-ness and Other-ness stimulates the absent subject to charm by art as a form of playing. The esthetics discourse becomes the only comfortable Lebenswelt for the «man-without», disappointed in history.