Трансформація філософської освіти торкається
загальних курсів і всієї системи викладання
філософських дисциплін, як для майбутніх фахівців, так і для нефілософів. Для останніх не варто обмежуватись загальними курсами, а залежно від фаху пропонувати філософію права, філософію економіки, філософію мови і т.ін. Потрібно роз раховувати на можливість індивідуального вибору студентами магістрами спецкурсів, які вони мо жуть слухати разом з вихованцями філософських факультетів. У перспективі необхідно орієнтуватися на викладання філософських курсів загального
характеру вже в старших класах гімназій (шкіл), як це робиться у Європі.
Перебудова фахової філософської освіти зосереджується, в першу чергу, на
блоках теоретичної і практичної філософії. Перший охоплює метафізику, онтологію, філософську антропологію, гносеологію, феноменологію, методоло гію (філософію) науки і, зокрема, філософію гуманітарних наук. Надзвичайно важливим є блок дисциплін практичної філософії: етика, філософія права,
соціальна філософія, політична філософія, філософія культури, філософія мови,
філософія історії, філософія освіти, екологічна філософія тощо. Велику роль у
сучасній філософській освіті відіграють інституціональні та позаінституціо нальні чинники, які можна вважати інфраструктурними. Рівень професійної філософської освіти особливо потерпає від слабкої мовної підготовки (особливо в царині давніх мов), незадовільного забезпечення класичними текстами бібліотечних і академічних установ. Суттєвим індукуючим щодо освітніх
можливостей можна вважати якість вітчизняних філософських досліджень, ареал яких звузився до критичної межі, а також пов'язану з цим публічність філософського життя, розповсюдженість дискусій на сторінках філософської і науково популярної періодики. Їх незадовільний стан негативно впливає на
мотиваційне тло сприйняття філософської освіти, її резонансність.
Transformation of philosophical education touches upon the general courses and the whole system of philosophical disciplines provided both the future specialists in Philosophy and other specialties. Regarding the last group, it is worth of suggesting the course of Philosophy depending on the specialty, e.g. Philosophy of Law, Philosophy of Economics, Philosophy of Language. It is
also necessary to take into consideration the individual choice of student mag isters in choosing special courses, which they can listen together with the stu dents of philosophical specialty. In the prospect, there is a need to provide the general course of Philosophy in the upper secondary school and gymnasiums following the European experience. Reconstruction of the system of special philosophical education is concentrated on the block of theoretical and practi cal Philosophy. The first one covers Metaphysics, Ontology, Philosophical
Anthropology, Gnoseology, Phemenology, Methodology (philosophy) of Science and, in particular, Philosophy of Humanitarian Science. The block of practical Philosophy is especially important one: Ethics, Philosophy of Law, Political Philosophy, Philosophy of Culture, Philosophy of Language, Philosophy of History, Ecological Philosophy, Philosophy of Education, etc.
The institutional and non institutional factors, which should be regarded like
infrastructural ones, are playing an important role in the contemporary philo sophical education. The level of the professional philosophical education is get
ting lower due to the weak language preparation (especially in the field of
ancient languages), lack of the classical texts in the libraries and academic insti tutions. One of the most essential indicators of educational possibilities is the quality of the domestic philosophical research (the area of which has achieved
the critical measure recently in our country) and also publicity of philosophical life, prevalence of discussions in philosophical and popular science periodicals. Their unsatisfactory state has a negative impact on the motivational background of philosophical education perception, its reasonability.
