У статті аналізується процес переосмислення
усталених поглядів на людину та культуру в їх
освітянському заломленні, перехід від антропології нормативізму і ригоризму та відповідної їй норма тивістськи — репресивної педагогіки до антропології та педагогіки сприяння. Окреслюються найболючіші
питання означеного перегляду, що становлять зміст авторських міркувань. Зазначається, що філософське осмислення будь- яких антропологічних колізій орга нічно переростає у соціально педагогічні роздуми, та робиться спроба розкрити особливості такого переростання у зверненні до порівняльного аналізу класичних та сучасних антропологічних уявлень. На цій підставі виокремлюються наріжні антропологеми сучасної культури, акценту ється увага на особливостях постмодерного бачення феноменів свободи,
самості, зустрічі та його значущості для антрополого педагогічних розмислів.
The article presents an analysis of the re comprehension process of the established views on a man and culture in the educational aspect, transition from anthropology of normativizm and rigorizm and relevant to it normative and repressive pedagogics to the anthropology and pedagogics of assistance. The urgent problems of such re comprehension, which also form the contents of the
author's reflections, are outlined. It is pointed out that philosophical under
standing of any anthropological collusions is organically developed into the social and pedagogical reflections. It is made an attempt to show the peculiari ties of such development due to the comparative analysis of the classical and modern anthropological ideas. On this basis, the key anthropologems of the modern culture are determined, special attention is paid to the peculiarities of
the post modern vision of the phenomena of freedom, originality, meeting and thier importance for the anthropological and pedagogical comprehension.
