У статті проаналізовано та обґрунтовано теоретичні підходи до визначення понять «компетенція», «компетентність» і «професійна компетентність», розглянуто їх зміст, суть і взаємозв’язок. Висвітлено погляди та трактування цих понять українськими й зарубіжними вченими. Узагальнено та уточнено зміст і сутність понять «компетенція», «компетентність» і «професійна компетентність», визначено їхні структурні компоненти. У досліджених науково-педагогічних джерелах однозначне трактування вченими цих понять відсутнє, однак проаналізовано їхній зв’язок. Компетенцію висвітлено як знання, досвід і навички, компетентність - як володіння компетенціями в конкретній галузі, професійну компетентність – як встановлений і сформований рівень професіоналізму фахівця в
його професійній діяльності. У статті розглянуто ключові компетенції, які прийняті як обов’язкові Радою Європи на основі концепції професійно-особистісного розвитку фахівця.
The article analyzes and substantiates the theoretical approaches to the definition of the concept of «competence», «competency» and «professional competency» and their content, essence and interconnection are considered. The views and interpretation
of these concepts by Ukrainian and foreign scholars are highlighted. The content and essence of the concepts of «competency», «competence» and «professional competency» are generalized and specified, their structural components are determined.
In the investigated scientific and pedagogical sources there is no definite interpretation of these concepts by scientists, but their connection is analyzed. Competence is described as knowledge, experience and skills, competency – as a competence in a particular field, professional competency as established and formed level of professionalism of a specialist in his professional activities. The article considers the key competencies that are accepted as binding by the Council of Europe on the basis of the concept of professional
and personal development of a specialist.
