У статті на основі аналізу доступної літератури з проблеми, озвученої у заголовку, було визначено коло
основних теоретичних положень, постулатів, підходів, які в перспективі можуть бути покладені в основу
теоретико-методологічних принципів корекції спастичних форм рухових порушень у дітей раннього та
дошкільного віку засобами фізичного виховання. Спочатку проаналізовано філософські концепції реабілітації:
зовнішньої регуляції з боку медика і педагога та подальшої внутрішньої саморегуляції організму, здатного до
певної міри сам виліковуватися при правильному його налаштуванні; принципи дуальності життя (включаючи
життя організму дитини) і потрійності, за допомогою якої можна зняти проблемні суперечності між двома
дуальних крайнощами (наприклад, спастикою і гіпотонією). У теоретичних працях корекційної педагогіки було
знайдено системно-синергетичний підхід до реабілітаційних систем, а також визначено перспективний напрям,
пов'язаний із аттракторною структурою мозку людини. З теоретичних основ побудови рухової активності дитини
як один із перспективних був виокремлений принцип вертикальної локалізації огнища ураження нервової системи (на рефлекторному кільці). З позиції медичної реабілітації викристалізувалася підходи, засновані на принципах
раннього початку реабілітаційних заходів, комплексності, етапності, індивідуальності, мультидисциплінарного
вирішення проблеми. З'ясовано також, що функціонально-системний підхід у реабілітації дітей з органічними
ураженнями нервової системи передбачає дотримання такої послідовності реабілітаційних заходів: сенсоний
тренінг - моторний - конітівний і мовний - емоційно-комунікативний і мотиваційний, що є підставою для постановки
питання про примат сенсорики у розвитку і реабілітації дітей раннього віку. У статті описуються і коротко
розкриваються спеціальні принципи рухової реабілітації дітей дошкільного віку з нейрогенними руховими
порушеннями: принцип кінезофілії і примату моторики; принцип природовідповідності; філогенетичний принцип;
принцип ієрархічності рухового розвитку; принцип тонічності гармонізації; принцип верховенства аферентації і
полісенсорної інтеграції; принцип пріоритету м'язового релізу; вібраційно-хвильовий принцип вправи. У висновках
коротко констатується, що спроби створення теоретико-методологічної платформи щодо подолання спастики у
дітей і пов'язаних із нею проблем мають фрагментарний і розрізнений характер. Певною мірою бракує також
комплексного інтегрального науково-практичного підходу щодо подолання зазначеної проблеми у дітей раннього
та дошкільного віку.
In the article, based on the analysis of available literature was determined the range of basic theoretical positions,
postulates, approaches that can be put in perspective in the base of theoretical and methodological principles of
correcting spastic forms of motor disorders in children of early and preschool age through physical education. First,
general philosophical concepts of rehabilitation were analyzed: external regulation by the physician and the teacher and
subsequent internal self-regulation of the organism, which can self-heal with proper adjustment; the principles of life
duality (including the life of the child's organism) and triplicity, in which it is possible to remove the problematic
contradiction between the two dual extremes (for example, spasticity and hypotonia). In the theoretical works of
correctional pedagogy was revealed a systemic synergetic approach to rehabilitation systems, as well as a promising
direction related to the attractor structure of human brain. The principle of vertical localization of the lesion of the nervous
system (on the reflex ring) was singled out from the theoretical bases of constructing the infant's motor activity as a
promising one. From the standpoint of medical rehabilitation were crystallized approaches based on the principles of
early initiation of rehabilitation activities, complexity, consistency, individuality, and a multidisciplinary solution to the
problem. It was found that the functional-systemic approach in the rehabilitation of children with organic lesions of the
nervous system presupposes adherence to such a sequence of rehabilitation activities: sensory training - motor - conical
and speech - emotional, communicative and motivational, which allows us to raise the question of the primacy of
sensorics in the development and rehabilitation of early age children. The article describes and briefly reveals special
principles of motor rehabilitation of preschool children with neurogenic motor disorders: the principle of kinesophilia and
primacy of motility; the principle of naturalness; phylogenetic principle; the principle of hierarchy of motor development;
the principle of tonic harmonization; the principle of the primacy of afferentation and polysensory integration; the principle
of the muscle release primacy; vibration-wave principle of exercise. The conclusions briefly state that attempts to create
a theoretical and methodological platform in respect to overcoming of children spasticity and related problems have a
fragmentary and fragmented character. To the necessary degree, there is no integrated integral scientific and practical
approach to overcome this problem in children of early and preschool age.
