У статті досліджується проблема взаємодії з однолітками вихованців школи-інтернату. Дослідження психологів показують, що у вихованців інтернатних закладів спостерігаються значні відхилення в розвитку особистості та системі стосунків до світу та до інших людей. Таким чином, у вихованців школи-інтернату не формується прагнення до ділової співпраці з людьми, а також, в спілкуванні не проявляється пізнавальна активність та домінує прагнення до примітивних індивідуальних контактів, а це, у свою чергу, не сприяє засвоєнню дитиною культурних досягнень людства і повноцінної орієнтації у навколишньому світі. У статті подано наукове обґрунтування положення про те, що характер взаємодії, спілкування і взаємовідносин дитини з дорослими зумовлює особливості розвитку самосвідомості особистості, ставлення до себе та до інших людей. Образ самого себе, як зазначили автори, виникає в дитини в процесі життєвої практики, досвіду індивідуальної діяльності та досвіду спілкування. Головними причинами проблем розвитку особистості вихованців інтернатних закладів можуть бути непереконливість та непродуктивність форм взаємодії та спілкування з дорослими, некомпетентність персоналу інтернатних закладів, відсутність психологічного комфорту та перспектив в особистісному розвитку. В працях науковці підкреслюється провідна роль у психічному розвитку дитини та повноцінні зв’язки з родиною. Дослідження психологів довели, що відхилення у розвитку й становлення адекватних форм взаємодії дітей з дорослими негативно впливає на розвиток особистості.
В данной статье исследуется проблема взаимодействия воспитанников школы-интерната со сверстниками. Исследования психологов показывают, что у этой категории детей наблюдаются значительные отклонения в их личностном развитии и системы взаимоотношений со взрослыми и сверстниками. Таким образом, у воспитанников учреждений интернатного типа не формируется стремление к деловому сотрудничеству с людьми и в процессе общения, а также, не проявляется познавательная активность и доминирует стремление к примитивным индивидуальным контактам, что, в свою очередь, не способствует усвоению ребенком культурных достижений человечества и его полноценной ориентации в окружающем мире. В статье изложено научное обоснованное положения о том, что характер взаимодействия, общения и взаимоотношений ребенка со взрослыми влияет на развитие самосознания личности, отношения к себе и к другим людям. Образ самого себя, как подчеркивают авторы, возникает у ребенка в процессе жизненной практики, опыта индивидуальной деятельности и общения со взрослыми. Основными причинами проблемы развития негативного самоотношения у воспитанников учреждения интернатного типа, могут быть, неубедительность и непродуктивность форм общения со взрослыми и сверстниками, некомпетентность персонала интернатного учреждения, отсутствие психологического комфорта и перспектив в индивидуальном развитии ребенка. Исследования психологов показали, что отклонения в развитии и становлении неадекватных форм взаимодействия детей со взрослыми негативно влияют на развитие личности ребенка.
In the article there is analyzed the problem of the influence of the deprivational family interaction on the formation and the development of the components of the motivational sphere a child’s personality. The researchers assert that experience of communication is the main source that influences children and forms their attitude to the other people and hemselves.Monitoring at boarding schools indicates a great need for communication and adults` friendly attitude to them adults. Analyzing the characteristics of communication and interaction of children with adults psychologists mention that children who are brought up in an orphanage differ in the development of communication with children who are brought up in the family. First of all, the orphans communicate quite differently with people they show increasing interest than children in adult family, but they are characterized by reduced activity in communicating with adults, by primitive desire to individual contacts, by poorly developed an interest in business cooperation. Business cooperation between a child and adult is very necessary to be analysed. Psychologists say that almost no child has a desire to work with adults, the desire to do something with him. Children are not trying to attract attention to his toys, to study them, to ask cognitive questions. Thus, the emerging commitment to adult and failure to establish a boarding productive cooperation and communication with people shows the child does not develop the desire to follow the steps of adults as a model, promoting` the absorption of child’s cultural achievements of mankind and its orientation in the environment.
