У статті розкрито основні наукові підходи до розуміння феномену духовного розвитку особистості та особливості переживання кризових періодів онтогенезу. Проаналізовано ймовірність, характер та особливості взаємозв’язку духовного розвитку людини та її нормативної кризи входження у дорослість (21-24 роки). Проаналізовано поняття розвитку як процесу кількісних та якісних змін, який характеризується складністю, нерівномірністю, стрибкоподібністю та наявністю стабільних і кризових періодів. Останні ж, у свою чергу, є переломними та визначальними для подальшого становлення та закріплення новоутворень. Духовний розвиток є невід’ємною і закономірною частиною особистісного розвитку. Більшість дослідників сходяться на думці про безперервність та циклічність процесу духовного розвитку. Саме тому значна увага надається його вивченню у кризових періодах життя.
У статті проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи до розуміння поняття "духовного розвитку" та наукові уявлення про нормативні кризи, а саме кризу входження у дорослість. Обґрунтовано її місце та роль у процесі духовного становлення особистості. Проведений аналіз дає підстави подальшого експериментального вивчення зв’язку духовного розвитку та кризи входження у дорослість.
В статье раскрыты основные научные подходы к пониманию феномена духовного развития личности и особенности переживания кризисных периодов онтогенеза. Проанализированы вероятность, характер и особенности взаимосвязи духовного развития человека и его нормативного кризиса вхождения во взрослость (21-24 года).
Проанализировано понятие развития как процесса количественных и качественных изменений, которые характеризируются сложностью, неравномерностью, скачкообразностью, а так же наличием стабильных и кризисных периодов. Последние, в свою очередь, являются переломными и определяющими для последующего становления и укрепления новообразований. Духовное развитие – неотъемлемая и закономерная часть личностного развития. Большинство ученых сходятся во мнении, о беспрерывности и цикличности процесса духовного развития. Поэтому существенное внимание уделяется его изучению именно в кризисных периодах жизни. В статье проанализированы основные теоретико-методологические подходы к пониманию понятия "духовное развитие" и научные представления о нормативных кризисах, а именно – кризисе вхождения во взрослость. Обосновано его место и роль в процессе духовного становления личности. Проведенный анализ дает основания для последующего экспериментального изучения связи духовного развития с кризисом вхождения во взрослость.
The article is dedicated to the problem of the spiritual development of personality in the adulthood entrance crisis. The author describes the main scientific approaches to understanding the phenomenon of the spiritual development of personality, peculiarities of passing through crisis periods of ontogenesis. The probability, character and peculiarities of interrelation among the human spiritual development and its the adulthood entrance crisis are analyzed. The author argues that development is the process of qualitative and quantitative changes. It is characterized as complicated, uneven, intermittent and having stable as well as crisis periods. The crisis is the main, crucial moment when future new formations of the stable period is laid. Much attention is given to the theoretical analysis of the spiritual development of personality as an important component of personality development. The author has made the attempt to describe the main popular scientific views on the particular qualities of spiritual development of personality, its components, signs, and causes. The main objective is to investigate the age limits of spiritual development, its becoming in ontogenesis, and its position in the adulthood entrance crisis. According to the article, age crises are highly significant in personality formation. A crisis is the start of personality changes. Therefore, the author stresses the importance of age for crises. The fact that the adulthood entrance crisis is very important for spiritual development of personality is stressed. In conclusion, the author points out that the conducted theoretical analysis will allow for experimental research of the spiritual development of personality in the adulthood entrance crisis.
