В статті висвітлено діалектичний аспект формування поліфонічного мислення
майбутніх вчителів музики. Поліфонія розуміється як засіб становлення філософського, тобто діалектичного мислення людини. Стверджується, що єдність у різномаїтті та боротьба протилежностей, різні види розвитку музичного полотна з переходом від кількості до нової якості відбиваються у композиційних властивостях музичних творів, зокрема, через констелятивні відносини між голосами поліфонічної тканини. Представлено педагогічні умови формування поліфонічного мислення студентів-музикантів педагогічного профілю у процесі теоретичної підготовки: слухацького опанування поліфонічної форми на всіх етапах історичного розвитку музичного мистецтва, застосування методу
діалектичної логіки у процесі їх аналізу, висвітлення композиційних властивостей
композиторського поліфонічного мислення. Стверджується, що засвоєння студентами різних форм поліфонічної музики може активізуватися не лише з урахуванням методологічного досвіду класичної, а й некласичної діалектики.
In the article the dialectical aspect of forming of polyphonic thought of future music masters is reflected. Polyphony is understood as a mean of becoming of philosophical – dialectical – thought of man. It becomes firmly established that unity in a variety
and fight of oppositions, the different types of development of musical linen with a transition from an amount to new quality are reflected in composition properties of pieces of music, through constellation relations between voices of polyphonic fabric. The pedagogical conditions of forming of polyphonic thought of students-musicians of pedagogical type are presented in the process of theoretical preparation: listener capture of polyphonic form of pieces of music on all stages of historical development of musical art, application of method of dialectical logic, in the process of their analysis, illumination of composition properties of composer's polyphonic thought. It becomes firmly established that mastering of different forms of can activate taking into account methodological experience of classic dialectics and nonclassical dialectics.
