У статті розкрито особливості особистісно-професійної позиції педагогів, визначено й охарактеризовано спільні і відмінні риси різних психологічних поглядів на поняття "позиція", а також охарактеризовано головну сутність процесу інтеграції до європейського простору та його особливості в розвитку особистісно-професійної позиції. В даній статті йдеться про те, що сучасний викладач вузу, в процесі інтеграції в європейський простір, має не тільки забезпечувати теоретичне обґрунтування інновацій в сфері вищої педагогічної освіти, а також, оскільки як працівник соціального інституту, він повинен мати здатність до випереджаючого розвитку, відповідати запитам суспільства, конкретної особистості і потенційного роботодавця. Подані дані про те, що інноваційність педагога - це не тільки "орієнтованість на сприйняття, продукування нового, але і відкритість", яка забезпечує умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на свободу саморозвитку, на особистісну ініціативу по налаштованості на успіх в будь-якій сфері застосування своїх можливостей. Розглянуто, що вагомим важелем реформування вищої педагогічної освіти є не лише управління і мережа вищих педагогічних закладів, а й моделі підготовки педагогічних кадрів вищої педагогічної школи. Зазначено, що нові суспільно-освітні імперативи орієнтують на велику ініціативу і самостійність, мобільність і гнучкість у професійному житті, а отже, зумовлюють потребу в підготовці "нового викладача" - особистісно та професійно мобільного - з "подвійним випередженням". Акцентовано увагу, на залежності особистісної орієнтації освіти від рівня особистісної наповненості кожного окремого педагога у вищій школі. Вказано, що особистісна спрямованість викладача в педагогічному процесі виявляється, на думку автора, також і в позиції, яку він займає в тій чи іншій педагогічній ситуації та вмінні виявляти її.
В статье раскрыты особенности личностно-профессиональной позиции педагогов, определены и охарактеризованы общие и отличительные черты различных психологических взглядов на понятие "позиция", а также охарактеризована главная суть процесса интеграции в европейское пространство и его особенности в развитии личностно-профессиональной позиции. В даной статье идет речь о том, что современный преподаватель вуза, в процессе интеграции в европейское пространство, должен не только обеспечивать теоретическое обоснование инноваций в сфере высшего педагогического образования, а также, поскольку как работник социального института, он должен обладать способностью к опережающему развитию, отвечать запросам общества, конкретной личности и потенциального работодателя. Поданы данные о том, что инновационность педагога - это не только "ориентированность на восприятие, продуцирование и применение нового, но и открытость", которая обеспечивает условия развития личности, осуществление ее права на индивидуальный творческий вклад, на свободу саморазвития, на личностную инициативу по настроенности на успех в любой области применения своих возможностей. Рассмотрено, что весомым рычагом реформирования высшего педагогического образования является не только управление и сеть высших педагогических заведений, но и модели подготовки педагогических кадров высшей педагогической школы. Указано, что новые общественно-образовательные императивы ориентируют на большую инициативу и самостоятельность, мобильность и гибкость профессиональной жизни, а следовательно, обусловливают потребность в подготовке "нового преподавателя" - личностно и профессионально мобильного - с "двойным опережением". Акцентировано внимание, на зависимости личностной ориентации образования от уровня личностной наполненности каждого отдельного педагога в высшей школе. Указано, что личностная направленность преподавателя в педагогическом процессе оказывается, по мнению автора, также и в позиции, которую он занимает в той или иной педагогической ситуации и умении выявлять ее.
The article describes the features of personal and professional positions of teachers, defined and characterized common and distinctive features of different psychological views on the concept of "attitude" and described the main essence of the process of integration into Europe and its features in the development of personal and professional positions. The article deals with the fact that the modern teacher of the university, in the process of integration into the European space, has not only to provide a theoretical justification for innovations in higher pedagogical education, but also because, as an employee of a social institution, he must have the ability to advance development, Meet the needs of society, a particular person and potential employer.. Data have been submitted that the innovativeness of the teacher is not only an "orientation toward perception, production and application of a new one, but also an openness" that ensures the conditions for the development of the individual, the exercise of his right to individual creative contribution, to the freedom of self-development, "The mood for success in any field of application of their capabilities". It is considered that a powerful lever for reforming the higher pedagogical education is not only the management and network of higher pedagogical institutions, but also the model for the training of pedagogical personnel of the higher pedagogical school. It is pointed out that the new social and educational imperatives are oriented towards greater initiative and independence, mobility and flexibility of professional life, and, consequently, necessitate the preparation of a "new teacher" -personally and professionally mobile-with a "double lead". Attention is focused on the dependence of the personal orientation of education on the level of personal fullness of each individual teacher in higher education. It is indicated that the personal orientation of the teacher in the pedagogical process turns out, in the opinion of the author, also in the position he takes in this or that pedagogical situation and the ability to identify it.
