На основі аналізу теоретичної спадщини зарубіжних та вітчизняних філософів у статті висвітлена проблематика гендерної рівності у модерну добу. Показано, що традиційний ессенціалістський підхід у модерну добу ще продовжував домінувати у питаннях гендерної рівності (Ж.-Ж. Руссо, Б. Спіноза, І. Кант, Г. В. Ф. Гегель, С. К’єркегор, О. Вейнінгер), проте встановлено, що епоха не позбавлена спроб стати на захист слабкої статі (Пулен де ла Бар, Ш. Монтеск’є, Ж. А. Кондорсе, Олімпія де Гуж, М. Вольстонкрафт, Дж. С. Мілль та ін.). Доведено, що гендерна теорія визнає можливість подолання дисгармонії соціостатевих відносин на шляху становлення справді толерантних відносин між статями, адже тільки терпимість і взаємоповага можуть бути гарантами вирішення основоположних проблем людського співжиття та спілкування. Підкреслено, що історико-філософський аналіз проблеми гендерної рівності в епоху модерн є допоміжним фактором у вирішенні сучасних проблем у питаннях статі та гендеру, гендерної рівності та взаємовідносин між статями.
На основе анализа теоретического наследия зарубежных и отечественных философов в статье освещена проблематика гендерного равенства в эпоху модерн. Показано, что традиционный эссенциалистский подход в эпоху модерна еще продолжал доминировать в вопросах гендерного равенства (Ж.-Ж. Руссо, Б. Спиноза, И. Кант, Г. В. Ф. Гегель, С. Кьеркегор, А. Вейнингер), однако установлено, что эпоха не лишена попыток встать на защиту слабого пола (Пулен де ля Барр, Ш. Монтескье, Ж. А. Кондорсе, Олимпия де Гуж, М. Вольстонкрафт, Дж. С. Милль и др.). Доказано, что гендерная теория признает возможность преодоления дисгармонии социополовых отношений на пути становления действительно толерантных отношений между полами, ведь только терпимость и взаимоуважение могут быть гарантами решения основных проблем человеческого сосуществования и общения. Подчеркнуто, что историко-философский анализ проблемы гендерного равенства в эпоху модерн является вспомогательным фактором в решении современных проблем в вопросах пола и гендера, гендерного равенства и взаимоотношений между полами.
The article deals with the problem of gender equality in modern times and is based on the analysis of the theoretical heritage of foreign and native philosophers. It shows that the traditional existentialist approachin the modern epoch was still dominant in considering the problems of gender equality (J.-J. Rousseau, B. Spinoza, I. Kant, G. W. F. Hegel, S. Kierkegaard, O. Weininger), but it is proved that the epoch didn't lack the efforts to protect the weak sex (F. Poulin de la Bar, Ch. Montesquieu, J. A. Condorcet, Olympe de Gourges, M. Wollstonecraft, J. S. Mill and others). It is proved that the gender theory admits the possibility of solving the problem of sociosexual relationships on the way to establishing really tolerant relations between sexes because only tolerance and mutual respect can quarantee the solution of the basic problems of human co-existence and communication. Emphasis is put on the fact that the historical-philosophical analysis of the problem of gender equality in the modern epoch is an effective factor in solving contemporary problems concerning sex and gender, gender equality and the relationship between sexes.
