В статье рассматриваются принципы антропологии Антония Сурожского и их связь с богословием общения. Показывается отношение принципов общения и личности в богословии общения Антония Сурожского. Раскрывается условие возможности этики Другого, которое основано на двойной, этической и христологической, асимметрии. Уязвимость и благодарение анализируются в контексте евхаристической антропологии, исследующей человека как homo gratificus, человека благодарящего. Показывается отношение гимна, апофатики и катафатики в контексте евхаристической антропологии.
В статті розглядаються принципи антропології Антонія Сурозького та їх зв’язок з богослов’ям спілкування. Показується відношення спілкування та особистості в богослов’ї спілкування Антонія Сурозького. Розкривається умова можливості етики Іншого, яке засновано на подвійній, етичній та христологічній, асиметрії. Вразливість та подяка аналізуються в контексті євхаристичної антропології, яка досліджує людину як homo gratificus, людини дякующої. Показується відношення гімну, апофатики і катафатики в контексті євхаристичної антропології.
The article analyses the principles of anthropology of Antonii Surozkyi and their connection with the theology of communion. The relationship between communication and personality in the of Antonii Surozkyi’s theology of communion is shown. The condition of the ethics of the Other which is grounded in the double (ethical and Christological asymmetry) is revealed. Vulnerability and thanksgiving are analyzed in the context of eucharistic anthropology that treats man as homo gratificus. The article also shows the relations between the hymn and the apophatic and the kataphatic theology in the context of eucharistic anthropology.