Феноменологія життєтворчості (філософський, культурологічний, соціологічний і психолого-педагогічний аспекти)

Abstract

У статті представлені результати феноменологічного аналізу поняття "життєтворчість" у дискурсах його генезису та сутнісних характеристик. Актуалізовано проблему діалектики поліаспектного аналізу концепту життєтворчості; виділення рушійних сил та нормативних показників життєтворчості особистості, що є основою при розробці життєтворчих технологій, методик і програм, при організації педагогічної фасилітації колективної та індивідуальної життєтворчості тощо. Зазначено, що значення поняття "життєтворчість" суттєво варіюється залежно від того, у рамках якої науки воно використовується: філософії, соціології, культурології, психології чи педагогіки, тому феноменологічний аналіз зазначеного поняття логічно розподіляється на п’ять концептуально взаємопов’язаних, проте відносно самостійних аспектів, які будуть послідовно розглянуті в цій статті. Розкрито філософський, культурологічний, психологічний та педагогічний аспекти аналізу змісту досліджуваного поняття. Виділено такі нормативні показники життєтворчості особистості як складного, міждисциплінарного феномену: здатність особистості до життєвої антиципації; життєва інтернальність особистості; активність, нешаблонність і оригінальність діяльності особистості в процесі виконання нею соціальних ролей; прояв у процесі життєтворчості цілеспрямованості, вміння підпорядковувати повсякденну життєдіяльність досягненню головних цілей; осягнення особистістю проблеми своєї свободи; прагнення особистості перебувати у стані безперервної творчості та вільної діяльності; оволодіння технологією життєтворчості, способами раціонального життєвого проектування та поступального руху до поставлених життєвих цілей.

В статье представлены результаты феноменологического анализа понятия "жизнетворчество" в дискурсах его генезиса и сущностных характеристик. Актуализирована проблема диалектики полиаспектного анализа концепта жизнетворчества; выделение движущих сил и нормативных показателей жизнетворчества личности, которые являются основой при разработке жизнетворческих технологий, методик и программ, во время организации педагогической фасилитации коллективного и индивидуального жизнетворчества. Отмечено, что значение понятия "жизнетворчество" существенно варьируется в зависимости от того, в рамках какой науки оно используется: философии, социологии, культурологии, психологии или педагогики, поэтому феноменологический анализ этого понятия логически делится на пять концептуально взаимосвязанных, однако относительно самостоятельных, аспектов, которые будут последовательно рассмотрены в этой статье. Раскрыты философский, культурологический, психологический и педагогический аспекты анализа содержания исследуемого понятия. Выделены следующие нормативные показатели жизнетворчества личности как сложного, междисциплинарного феномена: способность личности к жизненной антиципации; жизненная интернальность личности; активность, нешаблонность и оригинальность деятельности личности в процессе выполнения ею социальных ролей; проявление в процессе жизнетворчества целеустремленности, умения подчинять повседневную жизнедеятельность достижению главных целей; постижение личностью проблемы своей свободы, стремление личности находиться в состоянии непрерывного творчества и свободной деятельности; овладение технологией жизнетворчества, способами рационального жизненного проектирования и поступательного движения к поставленным жизненным целям.

The paper presents the results of the phenomenological analysis of the concept "life-creation" in the discourses of its genesis and essential characteristics. The problem of dialectics multidimensional analysis of life-creation concept is actualized; the allocation of the motivity and essential characteristics of personality life-creation process, which are the basis for the development of life-creation technologies, methods and programs, during the organization of individual and collective pedagogical facilitation in the life-creation process. It is noted that the meaning of the concept «life-creation» essentially varied according to the context of the science it is used in: philosophy, sociology, cultural studies, psychology or pedagogy, therefore the phenomenological analysis of this concept logically divided into five conceptually related but relatively independent aspects which are considered successively in the article. The philosophical, culturological, psychological and pedagogical aspects of the studied concept analysis are revealed. Highlighted the next regulatory indicators of life-creation personality as a compound and interdisciplinary phenomenon: the ability of the personality to the life anticipation; life internality of personality; personal activity and originality in the process of social roles realization; manifestation of purposefulness in the life-creation process and ability to subordinate daily life activity to the main goal achievements; comprehension of the problem of personal freedom, the striving of personality to be at the continuous process of creativity and free activity; the acquisition of lifecreation technology and methods of rational life designing and forward movement to the own life purposes.