Формування комунікативної компетентності у старших до- шкільників із дитячим церебральним паралічем засобами комунікативних вправ

Abstract

У статті розглянуто процес формування комунікативної компетентності у старших дошкільників із дитячим церебральним паралічем на логопедичних заняттях засобами комунікативних вправ. Розкрито сутність, складові елементи, внутрішні та зовнішні характеристики, особливості, умови та етапи формування комунікативної компетентності у старших дошкільників із дитячим церебральним паралічем. Обґрунтовано важливість комунікативних вправ для дітей даного вікового етапу. Проаналізовано досвід формування комунікативної компетентності у старших дошкільників з дитячим церебральним паралічем в умовах обласного відділення ранньої соціальної реабілітації у структурі Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру. Корекційна робота з формування комунікативної компетентності старших дошкільників зазначеної нозологічної групи в умовах даного закладу передбачає створення індивідуальних програм корекційно-розвивальної логопедичної роботи з урахуванням особливостей і можливостей кожної дитини, недопустимість стандартизації методичних прийомів та засобів педагогічного впливу, добір оптимального за змістом і кількістю дидактичного матеріалу, а також оптимальної форми організації корекційно-розвивальних логопедичних занять. Представлено результати констатувального та формувального етапів експерименту у контрольній та експериментальній групах. Доведено ефективність застосування комунікативних вправ у процесі формування комунікативної компетентності у старших дошкільників із дитячим церебральним паралічем на логопедичних заняттях.

В статье рассмотрен процесс формирования коммуникативной компетентности у старших дошкольников с детским церебральным параличом на логопедических занятиях средствами коммуникативных упражнений. Раскрыты сущность, составляющие элементы, внутренние и внешние характеристики, особенности, условия и этапы формирования коммуникативной компетентности у старших дошкольников с детским церебральным параличом. Обоснована важность коммуникативных упражнений для детей данного возрастного этапа. Проанализирован опыт формирования коммуникативной компетентности у старших дошкольников с детским церебральным параличом в условиях областного отделения ранней социальной реабилитации в структуре Хортицкого национального учебно-реабилитационного многопрофильного центра. Коррекционная работа по формированию коммуникативной компетентности старших дошкольников указанной нозологической группы в условиях данного заведения предусматривает создание индивидуальных программ коррекционно-развивающей логопедической работы с учетом особенностей и возможностей каждого ребенка, недопустимость стандартизации методических приемов и средств педагогического воздействия, подбор оптимального по содержанию и количеству дидактического материала, а также оптимальной формы организации коррекционно развивающих логопедических занятий. Представлены результаты констатирующего и формирующего этапов эксперимента в контрольной и экспериментальной группах. Доказана эффективность применения коммуникативных упражнений в процессе формирования коммуникативной компетентности у старших дошкольников с детским церебральным параличом на логопедических занятиях.

In the article the process of communicative competence forming in preschool- age children at the speech therapy classes by means of communicative exercises is viewed. Is given article the essence, constituent elements, internal and external characteristics, peculiarities, conditions and forming of the stages of communicative competence preschool-age children with cerebral palsy. The necessity of communicative exercises for preschool-age children is proved. The author reveals the experience of forming of communicative competence in preschool-age children with cerebral palsy under the conditions of the regional early social rehabilitation unit in the structure of the Khortitsky national educational rehabilitational multispecialised center. The correctional work, on communicative competence in preschool-age children forming, provides the creation of individual programs with consideration of each child’s peculiarities and possibilities, inadmissibility of pedagogical methods standardization, selection of meaningfully and quantitative appropriated material and organization of correction and development at the speech therapy classes. The author presented the results of ascertaining and forming experiment stages in the control and intervention groups. Proved the effectiveness of communicative exercises using in the process of communicative competence forming in the preschool-age children with infantile cerebral paralysis.