Стаття присвячена аналізу проблеми та перспективам розвитку форм фізичного виховання в загальноосвітніх
школах. Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури; історико-логічний метод;
описовий метод; метод системного аналізу. У ході дослідження визначені недоліки, які не враховують позитивного
досвіду систем фізичного виховання минулого, а саме: відсутність часу в процесі уроку на теоретичну підготовку;
велика кількість учнів молодших і середніх класів на одного вчителя (більше 15 осіб); відсутність обов’язкового
періодичного контролю фізичного розвитку учнів та ін. Виходячи з цього були представлені перспективи удосконалення
змісту, організації і системи впровадження форм занять фізичними вправами в практичну діяльність вчителя.
Статья посвящена анализу проблемы и перспективам развития форм физического
воспитания в общеобразовательных школах. Методы исследования: анализ и обобщение данных научно-методической
литературы; историко-логический метод; описательный метод; метод системного анализа. В ходе исследования
определены недостатки, которые не учитывают положительного опыта систем физического воспитания прошлого, а
именно: отсутствие времени в процессе урока на теоретическую подготовку; большое количество учащихся младших
и средних классов на одного учителя (более 15 человек); отсутствие обязательного периодического контроля
физического развития учащихся и др. Исходя из этого были представлены перспективы совершенствования
содержания, организации и системы внедрения форм занятий физическими упражнениями в практическую
деятельность учителя.
This article analyzes the problems and prospects of the development of forms of physical education in secondary
schools. Methods: analysis and compilation of scientific literature; historical and logical method; descriptive method; the method of
system analysis. During the research the disadvantages which do not include positive experience of physical education systems of
the past, namely: absence of time during the lesson for theoretical preparation; a large number of junior and middle classes pupils
per a teacher (more than 15 people); absence of compulsory periodic monitoring of the pupils` physical development, and others are
identified. Based on this prospects for improving the content, organization and implementation of forms of physical training exercise
in practical activities of teachers were presented.
