Стаття присвячена проблемі виплат державних стипендій студентам ВНЗ, яка розглядається в контексті принципу «рівного доступу
до освіти» та поняття «безплатна освіта».
Зараз у ВНЗ України є студенти двох різних категорій: т.зв. «бюджетники», які
вчаться безплатно та ще й отримують державні стипендії, і т.зв. «платники», які платять за навчання і ніяких стипендій від держави не отримують.
Така ситуація призводить до втрати стипендією своєї стимулюючої ролі та,
внаслідок цього – до падіння ефективності вищої освіти.
У зв’язку з цим, обговорюються методологічні аспекти підвищення ефективності державних стипендіальних коштів, виділених на вищу освіту.
Зокрема, поняття «стипендія» аналізується з погляду суспільної вартості освіти
як інституційної системи. На жаль, у нас це поняття далі розуміють по-
радянськи, як готівкову грошову платню студентам, які використовують її
для задоволення своїх особистих потреб під час навчання. У той же час, в усьому світі його розуміють як безготівкову грошову допомогу для оплати вартості навчання.
Статья посвящена проблеме выплат государственных стипендий студентам ВУЗов, которая рассматривается в контексте принципа «равного доступа к образованию» и понятия «бесплатное образование». Сейчас в ВУЗах
Украины есть студенты двух разных категорий: т.н. «бюджетники», которые
учатся бесплатно и ещё получают государственные стипендии, и т.н. «плательщики», которые платят за обучение и никаких стипендий не получают.
Такая ситуация приводит к потере стипендией своей стимулирующей роли
и, вследствие этого – к падению эффективности высшего образования. В связи с этим обсуждаются методологические аспекты повышения
эффективности государственных стипендиальных средств, выделяемых
на высшее образование. В частности, понятие «стипендия» анализируется с точки зрения общественной стоимости образования как институциональной системы. К сожалению, у нас это понятие далее понимается по-
советски, как наличное жалованье студентам, использующих его для удовлетворения своих личных потребностей во время обучения. В то же время во всём мире оно понимается как безналичная денежная помощь для
оплаты стоимости обучения.
The article deals with the problem of payments state university scholarships
to students in question in the context of the principle of “equal access to education” and the concept of “free education.” Now in Ukrainian universities there
are students of two different categories: the so-called “budget students” who study
for free and receive scholarship from the state, and the so-called “payers” who pay
tuition fee and do not receive stipends from the state. This situation leads to decline
of the scholarship’s role as a stimulator, and, as a result – to general decline of the
efficiency of higher education.
In this regard, methodological aspects of improving the efficiency of public
scholarship funds allocated to higher education are discussed. In particular, the
term “scholarship” is analyzed in the context of the value of public education as
the institutional system. Unfortunately, we continue to understand this concept
in the Soviet interpretation as cash payments for students who use it to meet their
personal needs during training. At the same time, the world understood as non-
cash aid to pay tuition fee.
