Досліджуються основні ідейні закономірності
розвитку соціальноорієнтованих концепцій філософії освіти у контексті проблем інституалізації
знань про розвиток людини і суспільства. Аналізується системно-інтеграційний аспект соціальної
філософії і менеджменту освіти у взаємодії з моделлю «нового гуманізму» у формуванні соціально ціннісних орієнтацій. Враховуючи зростаючу потребу практичного втілення ідей свободи, справедливості,
прагнення до реалізації проголошених суспільством прав людини, прихильники
концепції «нового гуманізму» вбачають свою основну мету у тому, щоб перегородити шлях конформізму, маніпулюванню поведінкою особистості і створити
умови для її вільного самовираження, для здійснення людиною ґрунтовного вибору вчинків у конкретній ситуації і тим самим попередити небезпеку формування уніфікованої форми поведінки.
Исследуются основные идейные закономерности развития
социальноориентированных концепций философии образования в контексте проблем институализации знаний о развитии человека и общества.
Анализируется системно-интегративный аспект социальной философии и
менеджмента образования во взаимодействии с моделью «нового гуманизма» в формировании социально-ценностных ориентаций. Учитывая растущую потребность практического воплощения идей свободы, справедливости, стремление к реализации провозглашенных обществом прав человека,
сторонники концепции «нового гуманизма» видят свою основную цель в
том, чтобы преградить путь конформизму, манипулированию поведением
личности и создать условия для ее свободного самовыражения, для осуществления человеком фундаментального выбора поступков в конкретной
ситуации и тем самым предупредить опасность формирования унифицированной формы поведения.
Explore the major ideological patterns of development of a socially philosophies of education in the context of the problems of institutionalization of knowledge about human and social development. To analyse system-integration aspect
of social philosophy and education management in interaction with model of «new humanism» in formation of socially valuable orientations. Classification existing in
the western philosophy of education and education of directions is spent, proceeding from basic principles of philosophical school or a current, first of all considering those the purpose and means which are really involved by them in process of
education, social development and socially-moral education and being based on
the basic installations, the purpose expressed by that or other direction, how its
supporters imagine the person, its requirement, a social role, behaviour which the
education system and education urged to form.
Considering growing requirement of a practical embodiment of ideas of freedom, justice, aspiration to realisation of the human rights proclaimed a society,
supporters of the concept of «new humanism» see the main objective in blocking a
way to conformism, to a manipulation behaviour of the person and to create conditions for its free self-expression, for realisation by the person of a fundamental
choice of acts in a concrete situation and by that to warn danger of formation of
the unified form of behaviour. In it principles of «new humanism» approach with a
position of instrumentalism and neopragmatism.
Before social philosophy of education/upbringing it is necessary to define a problem factors which cause achievement of its main objective, to state an estimation to
moral principles and personal qualities with which actually the education/education
theory connects realisation of the problems, to show, why these, instead of any any
other principles and qualities open to the person possibility to choose in a concrete
situation socially powerful both morally defensible and comprehensible line of conduct in public the relation. Statement of a question on necessity of the philosophical analysis of problems of education and education in a social context serves as an
indicator of understanding philosophers, teachers of an increasing role of the human and moral factor in society development. And, at last, the aspiration to develop
socially-philosophical bases of pedagogics in general and education in particular, testifies that the western and domestic philosophers, teachers, representatives of social
and psychological sciences, at least, the majority of them, have realised the public
importance of an education system and education, its global character.