Досвід політичних консенсусів ХХ століття

Abstract

ХХ століття ввійшло в історію як період найбільш жорстокого політичного зіткнення народів і культур не тільки в окремих державах, але й на міжнародній арені. Гребенем, а відтак і найбільш високою напругою, цього зіткнення стали жовтневий переворот 1917 р. в колишній царській Росії та Друга світова війна 1941-1945 рр. Проте, незважаючи на конфліктногенну політичну практику цієї драматичної епохи та протистояння двох систем в період «холодної війни», філософсько-політологічні пошуки відмінного від військового зіткнення способу вирішення політичних конфліктів не припинялися. Переосмислення політичної дійсності ХХ століття призвело до глибокого розуміння потреби в політичному консенсусі, який міг би замінити політичні протистояння й стати засобом вирішення будь-яких політичних конфліктів.

ХХ век вошел в историю как период наиболее жестокого политического столкновения народов и культур не только в отдельных государствах, но и на международной арене. Гребнем, а таким образом и наиболее высоким напряжением, этого столкновения стали октябрьский переворот 1917 г. в бывшей царской России и Вторая мировая война 1941- 1945 гг. Однако, несмотря на конфликтногенную политическую практику этой драматической эпохи и противостояния двух систем в период «холодной войны», философско-политологические поиски отличного от военного столкновения способа решения политических конфликтов не прекращались. Переосмысление политической действительности ХХ века привело к глубокому пониманию потребности в политическом консенсусе, который мог бы заменить политические противостояния и стать средством решения любых конфликтов.

The twentieth century went down in history as a period of the most violent political clashes of peoples and cultures, not only in individual states, but also in the international arena. Comb, and thus the highest voltage of the collision became the October Revolution of 1917 in the former Tsarist Russia and World War II, 1941-1945. However, despite the political practice conflictogenic this dramatic era and the confrontation between the two systems during the «Cold War», the philosophical and political science finding non-military clash ways of resolving political conflicts did not cease. Rethinking the political reality of the twentieth century led to a deeper understanding of the need for political consensus, which could replace the political opposition and become a means of resolving any conflicts.