Нечеловекомерные составляющие поля человекомерности

Abstract

В статье приводится анализ потенциала понятия «человекомерности» и возможностей постнеклассических технологий в разработке методологического решения проблемы безопасности макросистемы «водитель–автомобиль– среда» [В–А–С]. Показана необходимость внедрения новых стратегий изучения и деятельности самоорганизующихся человекомерных объектов, которые на первое место выдвигают междисциплинарный подход. Вторая особенность новых стратегий заключается в понимании и освоении того, как управлять человекомерными системами, чтобы сохранить человека и Природу. Обоснована продуктивность применения новой концепции психосинергетики «целое в целом» (или «среда в среде») для исследования и моделирования сложных систем, в функционировании которых присутствует (участвует) человек. При исследовании человекомерных систем существенную роль начинают играть моральные принципы (ценности). При этом ориентирами являются не только знания, но и моральные принципы (этические нормы), которые являются запретами на небезопасные для человека и Природы действия. Выдвигается гипотеза о необходимости при конструировании безопасного автомобиля учитывать степень различия подкласса систем автомобиля и человека, их моделей и принципов поведения.

В статті наводиться аналіз потенціалу поняття «людиновимірності» і можливостей постнекласичних технологій в розробці методологічного вирішення проблеми безпеки макросистеми «водій–автомобіль–середовище» [В–А–С]. Показана необхідність впровадження нових стратегій вивчення і діяльності самоорганізованих людиновимірних об’єктів, в яких на перше місце висувається міждисциплінарний підхід. Друга особливість нових стратегій полягає в розумінні та засвоєнні того, як керувати людиновимірними системами, щоб зберегти людину й Природу. Обґрунтовано продуктивність застосування нової концепції психосинергетики «ціле в цілому» (або «середовище в середовищі») для дослідження та моделювання складних систем, у функціонуванні яких бере участь людина. При дослідженні людиновимірних систем суттєву роль починають відігравати моральні принципи (цінності). При цьому орієнтирами є не лише знання, а й моральні принципи (етичні норми), що є заборонами на небезпечні для людини і Природи дії. Висувається гіпотеза про необхідність при конструюванні безпечного автомобіля враховувати ступінь відмінності підкласів систем автомобіля і людини, їх моделей і принципів поведінки.

This article provides an analysis of the potential of the concept of «human- dimensionality» and post-non-classical possibilities of technology to develop a methodological solution to the problem of security human-dimensional macrosystem «driver–vehicle–environment» [D–V–E]. Postnonclassical methodology claims a new type of scientific rationality. The necessity of implementing new strategies of learning and self-organizing activities human-dimensional objects that first put forward an interdisciplinary approach. The second feature of the new strategies is to understand and learn how to manage them, without losing the «human in man», how to manage human-dimensional systems and to preserve man and Nature. These issues involved one of the promising directions of postnonclassics – psychosynergetic whose main objective is the development of strategies for safe human activity. Proved the efficiency of the new concept of psychosynergetic «whole in a whole» (or «environment in environment») for research and modeling complex systems, whose functioning is present (involved). This article examines different aspects of human-dimensionality and identified those that can be transmitted more effectively by the robot. In the study of human- dimensional systems a significant role is played by the moral principles (values). Thе guidelines have not only knowledge, but moral principles (ethical norms), which are restrictions on unsafe actions for humans and Nature. It is shown the efficiency of using the postnonclassical methodology in the design of the automobile to increase the safety and reduce the trauma and costs in human-dimensional system [D–V–E]. The hypothesis on the need when designing a safe car to take into account the degree of difference of subclass of vehicle systems and humans, their models and principles of behavior patterns. Postnonclassical methodology allows to investigate the system [D–V–E] as human-commensurability and human- dimensional one and while understanding the principles of complex behavior of such systems, to identify ways to ensure its safety for humans and Nature.