У статті зроблено спробу переглянути
усталений у релігієзнавчій і соціально-філософській
літературі стереотип розуміння специфіки
релігійної свідомості, запропоновано авторське
розв’язання дилеми «ментальне/інституціональне»
та суперечності між абстрактним психологізмом і
абстрактним соціологізмом в інтерпретації
феномена релігії.
На підставі «об’єктивної» та «непсихологічної»
концепцій свідомості М.Мамардашвілі й Ж. Лакана автор формулює
методологічні принципи моністичної парадигми розгляду релігії. Використання
лаканівського положення про детермінаційну роль символічної постаті
«Великого Іншого» у формуванні суб’єкта дає автору можливість
стверджувати, що релігійний вимір свідомості не є продуктом «вторинної
інтенціональності» (віри, психологічних потреб), але «об’єктивно» вмонтований у механізм формування людської ідентичності.
В статье сделана попытка пересмотра устоявшегося в религиеведческой и социально-философской литературе стереотипа понимания
специфики религиозного сознания, предлагается авторское решение
дилеммы «ментальное/институциональное» и противоречия между
абстрактным психологизмом и абстрактным социологизмом в интерпретации феномена религии.
На основании «объективной» и «непсихологической» концепций
сознания М.Мамардашвили и Ж. Лакана автор формулирует методологические принципы монистической парадигмы рассмотрения религии. Использование лакановского положения о детерминирующей роли
символической фигуры «Великого Другого» в формировании субъекта
дает автору возможность утверждать, что религиозное измерение
сознания не является продуктом «вторичной интенциональности» (веры,
психологических потребностей), но «объективно» встроено в механизм
формирования человеческой идентичности.
The author has made an attempt to revise the existing stereotype of understanding the religious consciousness?s peculiarity in works on religious studies
and social philosophy. Some ideas to solve the dilemma «mental/institutional»
and contradiction between abstract psychologism and abstract sociologism in
interpreting the religion phenomenon have been suggested. The methodological
principles of monistic paradigm of interpreting the religion, that are elaborated
in the article, are based on M.Mamardashvili?s and J. Lacan?s «objective» and
«non-psychological» theories of consciousness. The author applied Lacan?s
thesis on symbolic figure?s - «Significant Other» - dominating role in a subject?s
formation. This approach leads to the conclusion that the religious dimension
of consciousness is not a product of «secondary intentionality» (belief, psychological needs), but is «objectively» built-in mechanism of identity?s formation.