У центрі уваги даної статті знаходяться людина і
суспільство, що перебувають у стані підвищеної
невизначеності та ризику. Вважаючи, що одним із
основних понять ризикології має стати поняття
ризикової свідомості, автор концептуалізує її як
особливий стан свідомості, що відповідає ситуації
ризику. Спираючись на теоретичні засади синергетики, автор аргументовано доводить, що у своїх
когнітивних та соціальних настановах така свідомість характеризується
зсувом у бік зняття дуалізму між раціональним та ірраціональним, і між
колективізмом та індивідуалізмом. Останнє вимагає відповідних змін в
освітянських практиках, які теж набувають особливого змісту та форми в
ситуації суспільства підвищених ризиків.
В центре внимания данной работы находится человек и общество в
состоянии высокой неопределенности и риска. Полагая, что одним из
основных понятий рискологии должно стать понятие рискового сознания, автор концептуализирует его как особое состояние сознания,
соответствующее состоянию повышенного риска. Опираясь на теоретические положения синергетики, автор аргументированно показывает,
что в своих когнитивных и социальных установках такое сознание характеризуется смещением в сторону снятия дуализма между рациональным
и иррациональным, индивидуализмом и коллективизмом. Последнее
требует соответствующих трансформаций образовательных практик,
которые тоже приобретают особый смысл в ситуации общества повышенного риска.
The central idea of the article is the individual and society at the highest
state of uncertainty and risk. Believing that the risk consciousness is one of the
main notions of riskology, the author defines it as the state of highest risk consciousness. The theoretical theses of synergetics have been applied for stating
that in cognitive and social sciences the highest risk consciousness is characterized as shifting to elimination the dualism between rational and irrational, individualism and collectivism. The last one requires the transformation of educational practices that are timely for the high risk society.
