У статті здійснюється аналіз засад ціннісно-нормативної регуляції
сучасного академічного середовища. Висвітлюються провідні зрушення
у ціннісно чутливих площинах академічного життя, вказуються основні механізми етичної регуляції академічного середовища та їх значення
у світлі викликів сучасного світу. Основні тенденції розвитку академічного
середовища осмислюються через призму Бухарестської Декларації етичних
цінностей і принципів вищої освіти в Європі (2004). Факторами трансформації традиційних уявлень про місце і роль університету як суспільної
інституції в контексті Декларації визначено наступні: масовизація вищої
освіти, єдність освіти і науки, розширення соціальних функцій університету. Системоутворюючими етичними цінностями академічного середовища
є чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність, підзвітність.
У статті вказано, що розгляд факторів трансформації сучасної академії
виводить на спеціальні питання етичного моніторингу й етичного аудиту й ширше — на загальні питання етичної регуляції. Остання щодо академічного середовища розуміється як ціннісно-нормативна діяльність,
в ході якої члени академічної спільноти встановлюють правила професійної
діяльності і дотримуються їх у повсякденній активності. Зазначається,
що етичні правила фіксуються в етичних документах, які різняться імперативно-прескриптивною силою, мірою інституціональної підтримки,
характером санкцій, за допомогою яких забезпечується дієвість етичного документу. У статті аналізується імперативно-прескриптивна сила
етичного кодексу, декларації тощо. Особлива увага приділяється Упсальському кодексу науковця (1984) індивідуальним цінностям, слідування яким
він покладає в обов’язок науковцям. У статті підкреслюється, що університети, прагнучи міжнародного визнання і співробітництва, стають перед
вирішенням питання про дотримання етичних стандартів професійної
діяльності. Це зобов’язує фахівців з етики включатися у вирішення актуальних питань європейського академічного простору та впроваджувати
процедури етичного регулювання у вітчизняному академічному середовищі.
В статье представлен анализ оснований ценностно-нормативной регуляции современной академической среды. Освещаются основные изменения в ценностно чувствительных плоскостях академической жизни, указываются основные механизмы этической
регуляции академической среды и их значение в свете вызовов современного мира. Основные тенденции развития академической среды осмысляются через призму Бухарестской Декларации этических ценностей и принципов высшего образования в Европе
(2004). Факторами трансформации традиционных представлений о месте и роли университета как общественного института в контексте Декларации определены следующие:
массовизация высшего образования, единство образования и науки, расширение социальных функций университета. Системообразующими этическими ценностями академической среды являются честность, доверие, справедливость, уважение, ответственность,
подотчетность. В статье указано, что рассмотрение факторов трансформации современной академии выводит на специальные вопросы этического мониторинга и этического
аудита и шире — на общие вопросы этической регуляции. Последняя в отношении академической среды рассматривается как ценностно-нормативная деятельность, в ходе
которой члены академического сообщества устанавливают правила профессиональной
деятельности и придерживаются их в повседневной активности. Отмечается, что этические правила фиксируются в этических документах, отличающихся императивно-прескриптивной силой, мерой институциональной поддержки, характером санкций, при
помощи которых обеспечивается действенность этического документа. В статье анализируется императивно-прескриптивная сила этического кодекса, декларации. Особое
внимание уделяется Уппсальскому кодексу ученого (1984), индивидуальным ценностям,
следование которым вменяется в обязанность ученым. В статье подчеркивается, что университеты, стремясь к международному признанию и сотрудничеству, становятся перед
решением вопроса о соблюдении этических стандартов профессиональной деятельности.
Это обязывает специалистов по этике включаться в решение актуальных вопросов европейского академического пространства и внедрять процедуры этического регулирования
в отечественной академической среде.
The paper is focused on the analysis of the contemporary academia normative regulation
grounds. Leading transformations in value vulnerable spheres of academia are exposed;
main components of ethical regulation in academia and their meaning in prospects of the
contemporary world challenges are defined. Main tendencies of the development of academia
are comprehended in the light of the Bucharest Declaration Concerning Ethical Values and
Principles for Higher Education in the Europe Region (2004). The transformation factors in
comprehension of the university as the public institution place and role in prospects of the
Declaration are the following: the higher education massivization, the education and science
integrity, enlargement of university social functions. The backbone ethical values of academia
are: fairness, trust, justice, respect, responsibility, accountability. The paper argues that the
analysis of the contemporary academia transformations factors stipulate special issues of
ethical monitoring and ethical audit, and in broader sense — general issues of ethical regulation.
Ethical regulation of academia is the value-normative activity, within which members of
academic community establish professional rules and follow them in daily life. It is mentioned
in the paper that ethical rules are usually fixed in ethical documents. Ethical documents vary
in imperative-prescriptive power, measure of international support, specifics of sanctions with
the help of which their effectiveness is provided. Imperative-prescriptive power of the ethical
code and the declaration is analyzed in the paper. Special attention is paid to the Uppsala Code
of Ethics for Scientists (1984), to follow the norms of which is mandatory for academicians.
It is stressed in the paper that universities, while striving for the international recognition and
collaboration have to keep within the ethical standards for professional activity. Such situation
obliges ethicists to join in resolving the topical questions of the European academic space and
implementation of ethical regulation procedures in Ukrainian academic space.
