Шкільні простори не-зустрічі

Abstract

Школа, яка є інституційною формою здійснення певних педагогічних ідей, з’являється в Європі нового часу в руслі багатовікової традиції думки про сутність інтелектуального і морального розвитку людини. Про школу думається як про одне з основних інтелектуальних знарядь трансмісії цінностей та спадщини. Є підстави думати, що функція трансмісії культури, як багато інших, реалізуються сучасною школою неявно. Складна ситуація школи, множинність явищ впливають на форму і місце освіти в сучасній культурі, ставлять нас перед необхідністю в черговий раз відповісти на запитання про її мету і функції. У статті приділяється увага деяким факторам, що виправдовують необхідність повторно визначити істотні завдання школи: динамічні зміни в культурі, неадекватна в сучасних умовах просвітницька модель навчання, зміна напрямку трансферу культурних цінностей.

Школа, которая является институциональной формой осуществления определенных педагогических идей, появляется в Европе нового времени в русле многовековой традиции мысли о сущности интеллектуального и морального развития человека. О школе думается как об одном из основных интеллектуальных орудий трансмиссии ценностей и наследия. Есть все основания думать, что функция трансмиссии культуры, как много других, реализуются современной школой неявно. Сложная ситуация школы, множественность явлений влияют на форму и место образования в современной культуре, ставят нас перед необходимостью в очередной раз ответить на вопрос о его цели и функции. В статье уделяется внимание некоторым факторам, оправдывающим необходимость повторно определить существенные задачи школы: динамические изменения в культуре, неадекватная в современных условиях просветительская.

School, understood as an institutional implementation of certain pedagogical ideas, appears in modern Europe as the result of the centuries-old tradition of thinking about the nature of intellectual and moral human development. School used to be thought of as one of the main cultural instruments of transmitting values and heritage. It becomes evident, however, that the contemporary school only superficially fulfils this function. This is also true of many other roles the school is supposed to play. The fact that the situation of contemporary school is admittedly difficult and the multiplicity and complexity of the phenomena influencing the shape and the place of education in the contemporary culture, can indicate that the aims and functions of school should be reformulated. The article points to several factors justifying the need to redefine the essential functions of the school: the dynamic character of cultural changes, the outdated teaching model that has its roots in Enlightenment, and the change in the direction of cultural transfer.