В статті розглядаються підходи до організації диференційованого навчання школярів з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі. Представлено аналіз зарубіжного досвіду пов‘язаного з диференціацією курикулуму з позиції його основних складових: змісту, успішності, організації навчального процесу. Показано, що диференціація освітнього середовища в умовах інклюзії загальноосвітньої школи має охоплювати: Зміст навчання; Процес навчання; Навички соціалізації. У змісті навчання диференціація бере витоки з Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, де визначено життєву компетентність. Показано, що диференціації підлягають державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів представлені у критеріях оцінювання навчальних досягнень, які конкретизуються визначенням оптимальних рівнів засвоєння змісту навчання, і свідчать про міру його опанування учнем. Диференціація навчального процесу охоплює добір методів, методик, технологій, які забезпечують ефективне вивчення та узагальнення навчального матеріалу школярем з особливими освітніми потребами. З позиції формування соціальної компетентності диференціації підлягають навички соціалізації, що охоплюють корекційний розвиток поведінки, формування уміння налагоджувати суспільні стосунки і неформальні емоційно-особистісні стосунки з однолітками. Вони конкретизуються диференційованими підходами до вироблення в учнів здатності володіти собою й керувати власною поведінкою у різноманітних навчальних ситуаціях та під час роботи в різних групах, навчанні в парах, при самостійній роботі.
В статье рассматриваются пути организации дифференцированного обучения школьников с особенностями развития в инклюзивном классе. Представлен анализ зарубежного опыта связанного с дифференциацией курикулума исходя из его составляющих: содержания, успехов, организации учебного процесса. Представлено, что дифференциация образовательной среды должна включать: Содержание образования; Процесс обучения; Навыки социализации. В содержании обучения дифференциация начинается с Государственного образовательного стандарта для детей с особенностями в развитии, в котором определено жизненную компетентность. Определено, что дифференцируются государственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учеников, представленные в критериях оценивания учебных достижений, которые конкретизируются определением оптимальных уровней усвоения учебного материала, и свидетельствуют о его усвоении учеником. Дифференциация учебного процесса включает методы, методики, технологии, создающие условия эффективного изучения и обобщения учебного материала школьниками с особенностями в развитии.
The article discusses approaches to differentiated instruction of students with special educational needs in the inclusive classroom. The analysis of foreign experience associated with the differentiation of the curriculum from the standpoint of its main components: content, performance, organization of educational process. It is shown that the differentiation of the educational environment in terms of inclusion of secondary school should include : Content of training; The learning process ; Socialization skills . The content of teaching differentiation origins of the State standard primary education for children with special educational needs, outlining vital competence. Determined that the differentiation is subject to state requirements for general education students are in academic performance evaluation criteria that specifies the determination of the optimal level of mastering the training content , and demonstrate the extent of his mastery of the learner. Differentiation of the educational process covers the selection of methods , techniques and technologies that ensure effective learning and generalization of learning material pupil with special educational needs . From the standpoint of the formation of social competence skills socialization differentiation be covering the development of correctional behaviors forming ability to build social relationships and informal emotional and personal relationships with peers.
