У статті уточнено зміст когнітивних умінь майбутніх філологів як одного з засобів активного здобуття і використання знань в умовах сучасного інформаційного простору. Досліджуваний феномен трактується як не вроджена, а набута універсальна система усвідомлених дій, спрямованих на запам’ятовування та застосування інформації. Висвітлено віднайдені перспективні напрями розвитку когнітивних умінь майбутніх філологів, які базуються на вихідних положеннях психолого-педагогічної науки щодо створення оптимальної мотиваційної сили, активізації процесуальної мотивації, застосування впливу на роботу пам’яті, уникнення проактивної та ретроактивної інтерференції. Наголошено на необхідності розробки методики цілеспрямованого розвитку когнітивних умінь майбутніх філологів з урахуванням всіх запропонованих напрямів та її експериментальній перевірці у змінних умовах діяльності. Зазначено, що поглибленого вивчення потребує мислення як когнітивний процес, котрий детермінує хід засвоєння і застосування знань.
В статье уточнено содержание когнитивных умений будущих филологов как одного из средств активного получения и использования знаний в условиях современного информационного пространства. Исследуемый феномен трактуется как не врожденная, а приобретенная система осознанных действий, направленных на запоминание и использование информации. Предложены перспективные направления развития когнитивных умений будущих филологов, которые базируются на исходных положениях психолого-педагогической науки относительно создания оптимальной мотивационной силы, активизации процессуальной мотивации, применения влияния на работу памяти, избегания проактивной и ретроактивное интерференции. Отмечена необходимость разработки методики целенаправленного развития когнитивных умений будущих филологов с учетом всех предложенных направлений и ее экспериментальной проверки в изменчивых условиях деятельности. Указано, что углубленного изучения требует мышление как когнитивный процесс, который детерминирует ход усвоения и применения знаний.
The content of the cognitive abilities of future philologists as a means of active acquirement and usage knowledge in modern information space is specified in the article. The investigational phenomenon is interpreted as not congenital, but acquired system of purposeful actions aimed at memorizing and using information. The perspective directions of development of cognitive abilities of the future philologists are proposed. They are based on the original provisions of the psycho-pedagogical science regarding the creation of an optimal motivational force, activation of procedural motivation, application of influence on the memory, avoidance of proactive and retroactive interference. The need to develop methodologies targeted development of cognitive abilities of the future philologists taking into account all of the proposed directions and its experimental verification in a volatile conditions of activity is noted in the article. The author indicates that thinking as a cognitive process which determines the course of the assimilation and application of knowledge requires in-depth study.
