У дослідженні актуалізується проблема формування художнього
сприйняття підлітків у процесі фортепіанного навчання. Автором
проаналізовано погляди представників різних галузей знань на зазначену
проблему, розкрито сутність художнього сприйняття, визначено критерії,
показники, рівні сформованості досліджуваної якості. Теоретично
обґрунтовано й експериментально перевірено поетапну методику формування
художнього сприйняття підлітків у процесі фортепіанного навчання, в основу
якої покладено розроблені принципи саморегуляції, інформаційності,
контекстності, асоціативності художнього сприйняття та співвідношення
емоційного і раціонально логічного у художньому сприйнятті, а також
педагогічні умови, що позитивно впливають на формування художнього
сприйняття підлітків (метафоричне осмислення художньої реальності, розвиток
творчої самостійності підлітків, єдність естетичного та етичного в процесі
формування художнього сприйняття). Методика реалізується за трьома
етапами: відтворювально-наслідувальним, інтеграційно-збагачувальним та
самостійно-інтерпретаційним, протягом яких впроваджувалися мотиваційні,
пояснювально-ілюстративні, пізнавальні, ігрові та спеціальні ( художньої
творчості, художньої змістовності, художнього контролю, художнього
збагачення, художнього наведення) методи навчання.
В диссертации актуализируется проблема формирования художественного
восприятия подростков в процессе фортепианного обучения.
Проанализированы взгляды представителей разных наук на указанную
проблему, раскрыта сущность художественного восприятия, определены
критерии, показатели, уровни сформированности исследуемого качества.
Теоретически обоснована и экспериментально проверена поэтапная методика
формирования художественного восприятия подростков в процессе
фортепианного обучения, в основе которой лежат принципы (саморегуляции,
информативности, контекстности, ассоциативности художественного
восприятия, соотношение эмоционального и рационально-логического в
художественном восприятии), педагогические условия, которые положительно
влияют на формирование художественного восприятия подростков
(метафорическое осмысление художественной реальности, развитие
творческой самостоятельности, единства эстетического и этического в процессе
формирования художественного восприятия. Методика реализуется на
пртяжении трех этапов (подражательный, нтеграционно-обогатительный,
самостоятельно-интерпретационный); на этих этапах использовались
мотивационные, объяснительно-иллюстративные, познавательные, игровые и
специальные (художественного творчества, художественной содержательности,
художественного контроля, художественного обогащения, художественной
подсказки) методы обучения.
The thesis is devoted to the actual problem of the formation of artistic
perception of adolescents in the process of piano teaching. The views of
representatives of different sciences on this problem are analyzed, the essence and
specific characteristics of artistic perception are revealed. Its structure is defined,
which includes motivational-cognitive, creative-emotional, activity-information
components. Motivational-cognitive component activates development of motives,
interests, needs of installations of teenagers in the field of piano art; creative-
emotional component contributes to the categorization of images, ideas, thoughts that
arise when dealing with works of art; the information-and-information component
contributes to the accumulation of artistic information for the purpose of transforming artistic images, their interpretation, the creation of their own performing concept. In
accordance with the chosen structural components, the criteria (motivational,
creative, activity) and indicators of the formation of artistic perception of adolescents
are defined. The motivational criterion makes it possible to determine the degree of
motivation of teenagers for piano learning and artistic perception of works of art, the
creative criterion reflects the degree of creative orientation of adolescents in the
process of teaching, their emotional attitude to works of art, the activity criterion is
aimed at determining the level of development of skills in artistic communication and
skills to adjust the process and result performing activities.
The philosophical aspect of the problem is connected with the understanding
of artistic perception as a way of realizing the aesthetic relation to art, and also with
the identification of the personal meaning of the work as a necessary component of
its full-fledged perception; psychological - is to justify the physiological nature of
artistic perception, its essence as a reflection of the real world in the mind of man;
pedagogical - is characterized by the definition of the role of artistic perception in the
formation and development of the subject of instruction; musicology - is aimed at
studying the influence of a musical work on the inner world of the individual.
Analysis of scientific views allowed to interpret artistic perception as a
meaningful and definite synthesis of diverse images, which is formed as a result of
the active holistic impact of works of art on the senses. It has been clarified that,
being a complex integrated process accompanying the process of analytical and
synthetic activity with the aim of understanding and understanding a wide range of
musical information, developed artistic perception ensures the success and
effectiveness of piano training for adolescents. Piano training of adolescents is
considered as a process of mastering musical knowledge, performing skills, skills of
artistic interpretation of musical works and evaluating its effectiveness, heoretically,
the methodological basis of the study, which includes system, axiological, and
cultural studies, is substantiated. gender and genre-style approaches. Theoretically
proved and experimentally verified is the step-by-step methodology for the formation
of artistic perception of adolescents in the process of piano learning, which is based
on the developed principles (self-regulation, informativeness, contextuality,
associativity of artistic perception and the relationship of emotional and rational-
logical in artistic perception) and pedagogical conditions that positively influence the
formation of artistic perception of adolescents (metaphorical comprehension of
artistic reality and creative independence of teenagers and their modeling abilities of
artistic and pedagogical situations and the unity of aesthetic and ethical in the process
of artistic perception). The methodology is implemented in four stages (imitative,
integration-enrichment, self-interpretation) on which the motivational, explanatory-
illustrative, cognitive, playful and special (artistic creativity, artistic content, artistic
control, artistic enrichment, artistic hints) methods of teaching were introduced.
