Формування художнього сприйняття підлітків у процесі фортепіанного навчання

Abstract

У дослідженні актуалізується проблема формування художнього сприйняття підлітків у процесі фортепіанного навчання. Автором проаналізовано погляди представників різних галузей знань на зазначену проблему, розкрито сутність художнього сприйняття, визначено критерії, показники, рівні сформованості досліджуваної якості. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено поетапну методику формування художнього сприйняття підлітків у процесі фортепіанного навчання, в основу якої покладено розроблені принципи саморегуляції, інформаційності, контекстності, асоціативності художнього сприйняття та співвідношення емоційного і раціонально логічного у художньому сприйнятті, а також педагогічні умови, що позитивно впливають на формування художнього сприйняття підлітків (метафоричне осмислення художньої реальності, розвиток творчої самостійності підлітків, єдність естетичного та етичного в процесі формування художнього сприйняття). Методика реалізується за трьома етапами: відтворювально-наслідувальним, інтеграційно-збагачувальним та самостійно-інтерпретаційним, протягом яких впроваджувалися мотиваційні, пояснювально-ілюстративні, пізнавальні, ігрові та спеціальні ( художньої творчості, художньої змістовності, художнього контролю, художнього збагачення, художнього наведення) методи навчання.

В диссертации актуализируется проблема формирования художественного восприятия подростков в процессе фортепианного обучения. Проанализированы взгляды представителей разных наук на указанную проблему, раскрыта сущность художественного восприятия, определены критерии, показатели, уровни сформированности исследуемого качества. Теоретически обоснована и экспериментально проверена поэтапная методика формирования художественного восприятия подростков в процессе фортепианного обучения, в основе которой лежат принципы (саморегуляции, информативности, контекстности, ассоциативности художественного восприятия, соотношение эмоционального и рационально-логического в художественном восприятии), педагогические условия, которые положительно влияют на формирование художественного восприятия подростков (метафорическое осмысление художественной реальности, развитие творческой самостоятельности, единства эстетического и этического в процессе формирования художественного восприятия. Методика реализуется на пртяжении трех этапов (подражательный, нтеграционно-обогатительный, самостоятельно-интерпретационный); на этих этапах использовались мотивационные, объяснительно-иллюстративные, познавательные, игровые и специальные (художественного творчества, художественной содержательности, художественного контроля, художественного обогащения, художественной подсказки) методы обучения.

The thesis is devoted to the actual problem of the formation of artistic perception of adolescents in the process of piano teaching. The views of representatives of different sciences on this problem are analyzed, the essence and specific characteristics of artistic perception are revealed. Its structure is defined, which includes motivational-cognitive, creative-emotional, activity-information components. Motivational-cognitive component activates development of motives, interests, needs of installations of teenagers in the field of piano art; creative- emotional component contributes to the categorization of images, ideas, thoughts that arise when dealing with works of art; the information-and-information component contributes to the accumulation of artistic information for the purpose of transforming artistic images, their interpretation, the creation of their own performing concept. In accordance with the chosen structural components, the criteria (motivational, creative, activity) and indicators of the formation of artistic perception of adolescents are defined. The motivational criterion makes it possible to determine the degree of motivation of teenagers for piano learning and artistic perception of works of art, the creative criterion reflects the degree of creative orientation of adolescents in the process of teaching, their emotional attitude to works of art, the activity criterion is aimed at determining the level of development of skills in artistic communication and skills to adjust the process and result performing activities. The philosophical aspect of the problem is connected with the understanding of artistic perception as a way of realizing the aesthetic relation to art, and also with the identification of the personal meaning of the work as a necessary component of its full-fledged perception; psychological - is to justify the physiological nature of artistic perception, its essence as a reflection of the real world in the mind of man; pedagogical - is characterized by the definition of the role of artistic perception in the formation and development of the subject of instruction; musicology - is aimed at studying the influence of a musical work on the inner world of the individual. Analysis of scientific views allowed to interpret artistic perception as a meaningful and definite synthesis of diverse images, which is formed as a result of the active holistic impact of works of art on the senses. It has been clarified that, being a complex integrated process accompanying the process of analytical and synthetic activity with the aim of understanding and understanding a wide range of musical information, developed artistic perception ensures the success and effectiveness of piano training for adolescents. Piano training of adolescents is considered as a process of mastering musical knowledge, performing skills, skills of artistic interpretation of musical works and evaluating its effectiveness, heoretically, the methodological basis of the study, which includes system, axiological, and cultural studies, is substantiated. gender and genre-style approaches. Theoretically proved and experimentally verified is the step-by-step methodology for the formation of artistic perception of adolescents in the process of piano learning, which is based on the developed principles (self-regulation, informativeness, contextuality, associativity of artistic perception and the relationship of emotional and rational- logical in artistic perception) and pedagogical conditions that positively influence the formation of artistic perception of adolescents (metaphorical comprehension of artistic reality and creative independence of teenagers and their modeling abilities of artistic and pedagogical situations and the unity of aesthetic and ethical in the process of artistic perception). The methodology is implemented in four stages (imitative, integration-enrichment, self-interpretation) on which the motivational, explanatory- illustrative, cognitive, playful and special (artistic creativity, artistic content, artistic control, artistic enrichment, artistic hints) methods of teaching were introduced.