У дисертації досліджено проблему формування творчого потенціалу
майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі навчання гри на фортепіано.
Уточнено сутність і зміст творчого потенціалу в контексті психолого-
педагогічної парадигми. Визначено сутність творчого потенціалу майбутніх
учителів музики як інтегративного утворення, що полягає в поєднанні
професійних і особистісних якостей, здібностей та інтенцій майбутнього
вчителя музичного мистецтва, спрямованих на створення суб'єктивно і
об'єктивно нового в музично-педагогічній практиці, що спонукає особистість
до творчої самореалізації і саморозвитку в процесі навчання гри на фортепіано.
Структуру визначеного феномена становлять чотири компоненти: спонукально-
ціннісний, когнітивно-світоглядний, креативно-діяльнісний, рефлексивно-
інтерпретаційний.
У роботі науково обґрунтовано педагогічні умови і принципи
формування творчого потенціалу майбутніх учителів музичного мистецтва на
основі аксіологічного, системно-інтегративного, особистісно-креативного,
рефлексивного і акме-синергетичного підходів. Розроблено критеріальний
апарат, на основі якого експериментально перевірено поетапну методику
формування творчого потенціалу майбутніх учителів музичного мистецтва в
процесі навчання гри на фортепіано.
В диссертации исследована проблема формирования творческого
потенциала будущих учителей музыкального искусства в процессе обучения
игре на фортепиано. Уточнена сущность и содержание творческого потенциала
в контексте психолого-педагогической парадигмы. Определена сущность
творческого потенциала будущих учителей музыки как интегративного
образования, которое сочетает профессиональные и личностные качества,
способности и интенций будущего учителя музыкального искусства,
направленные на создание субъективно и объективно нового в музыкально-
педагогической практике, что побуждает личность к творческой
самореализации и саморазвитию в процессе обучения игре на фортепиано.
Структуру данного феномена составляют четыре компонента: побудительно-
ценностный, когнитивно-мировоззренческий, креативно-деятельностный,
рефлексивно-интерпретационный.
В работе научно обоснованы педагогические условия и принципы
формирования творческого потенциала будущих учителей музыкального
искусства на основе аксиологического, системно-интегративного, личностно-
креативного, рефлексивного и акме-синергетического подходов.
Разработан критериальный аппарат, на основе которого
экспериментально проверена поэтапная методика формирования творческого
потенциала будущих учителей музыкального искусства в процессе обучения
игре на фортепиано.
Ключевые слова: творческая личность, творческий потенциал, творческий
потенциал будущих учителей музыкального искусства, обучение игре на
фортепиано, положительная установка, поэтапная методика.
The dissertation researched a topical problem of the forming the creative
potential of future teachers of musical art in the process of piano playing education.
Creative potential in the context of a psychological-pedagogical paradigm is defined
as a holistic system of natural and social qualities of the individual. It is a prerequisite
for creative self-realization of teachers. The creative potential of future music
teachers in this dissertation is defined as an integrative entity that is revealed in a combination of professional and personal qualities, abilities and intentions of the
future teacher of musical art, reproduced in the new musical and pedagogical
practice, based on the personal need for creative self-realization and self-development
in the process of training piano playing. The substantiated structure of the creative
potential of future teachers of musical art includes four components: inductive-value,
cognitive-purview, creative-activity, reflexive-interpretive. The work defines
scientific approaches, principles and pedagogical conditions of the forming the
creative potential of future teachers of musical art in the process of piano playing
education. Criteria and indicators for assessing levels of creativity in students are
developed in the paper. On the basis of the foregoing, an author's phased methods
forming the creative potential of future teachers of musical art in the process of
training piano playing is proposed. During the experiment, the effectiveness of the
author's phased methods was proved with statistical calculations.
